Міцний політичний трилер. Огляд на фільм «Голда» про відому прем‘єр-міністерку Ізраїля

25 січня в український прокат вийшов фільм «Ґолда» ізраїльського режисера Гая Наттіва.

Це стрічка, присвячена прем’єр-міністерці Держави Ізраїль Голді Меїр під час подій Війни Судного дня 1973 року.

Тоді на Ізраїль напали Єгипет та Сирія при підтримці інших арабських держав та Радянського Союзу. 

Кінокритик Ігор Кромф подивився фільм і готовий розповісти про плюси та мінуси цієї історії.

• Наразі на сайті-агрегаторі рецензій Rotten Tomatoes рейтинг складає 52% свіжості на основі понад 122 рецензій критиків
• На сайті Metacritic рейтинг фільму складає 48 зі 100 на основі 27 рецензії.
• На сайті IMDb станом на 10 січня оцінка фільму складала 6,0 з 10. 
• Кінокритик Ігор Кромф оцінює фільм у 6 з 10.

Про що фільм

В основі сюжету стрічки «Ґолда» – реальні події Війни Судного дня.

Попри те, що Ізраїль здобув у цій війні перемогу над Єгиптом та Сирією, він зазнав колосальних втрат.

Чому? Причиною стала нерозважливість ізраїльських генералів. Вони відчували себе невразливими після блискучої перемоги у Шестиденній війні 1967 року та відмовлялися вірити в інформацію Моссаду про те, що араби готуються напасти на Ізраїль на Йом-Кіпур – велике юдейське свято.

Саме це не дало вчасно мобілізувати необхідні війська та призвело до того, що ізраїльська армія була заскочена зненацька, а частина військових потрапила в оточення та полон.

У фільмі майже відсутні батальні сцени. Про те, що відбувається десь на Синайському півострові чи Голланських висотах, глядач дізнається з уривчастих радіоперемовин, що звучать в командному центрі.

Насправді це працює на мінус стрічки, тому що пояснень, хто де і за що воює, вкрай мало.

Якщо людина не розбирається в перепитіях Війни Судного дня, може не вловлювати контекст.

Видається так, наче фільм знімали в Ізраїлі для ізраїльтян, які й так все знають. Але люди поза Ізраїлем не зобов’язані знати про кожний бій війни 50-річної давності.

Паралелі з сучасними війнами

У жовтні 2023 року почалася нова війна Ізраїля та ХАМАСУ, яку офіційний Єрусалим називає операцією «Залізні мечі». 

Схожість ситуації між Війною Судного дня та операцією «Залізні мечі», зокрема, в тому, що в обох випадках існував ефект неочікуваного нападу. Й ізраїльським силам оборони довелось швидко мобілізовуватися та розгортатись, а за цей час значна частина людей стала бранцями ХАМАСу. 

Є в «Голді» і сцени, які просяться на паралелі з нинішньою російсько-українською війною.

Так, Ізраїль залежав (та й великою мірою зараз залежить) від союзницької підтримки США.

Голда Меїр була політиком, яка довго вибудовала архітектуру дипломатичних відносин між США та Ізраїлем.

США у фільмі представляє держсекретар Генрі Кіссінджер (Лів Шрайбер у неочікуваному амплуа).

Він вкладав багато зусиль у нормалізацію стосунків з Єгиптом, який стояв на шляху співпраці з СРСР.

А також побоювався, що Саудівська Аравія перекриє поставки нафти через надмірну підтримку Ізраїлю. І так насправді сталось, у 1970-х у США відбувалась так звана «енергетична криза».

Водночас, Голді Меїр щодня були потрібні нові літаки (ага, зразу згадуються F-16) та інша техніка й дипломатичний тиск від США.

Ось ця дипломатична гра на екрані нагадує події сучасної політики України та союзників. 

Хоча існують і сцени, які можуть стати сильними емоційними тригерами.

Наприклад, у фільмі є сцена першої повітряної тривоги під час Війни Судного дня. Звук сирени в Ізраїлї аналогічний звуку сирени в Україні.

Гелен Міррен рятує фільм

Роль Голди Меїр виконала британська акторка – 78-річна Гелен Міррен. У її фільмографії є ролі у різноманітних стрічках: від «Калігули» Тінто Браса до «Ідеальної брехні» Бетті Мак-Ліш.

Не згадуючи уже окремі частини франшиз «Форсаж» чи «Скарби нації».

Міррен стає порятунком цього досить камерного та простого кіно. 

Акторка відігрує складну і неоднозначну політикиню, яка з одного боку готова «дотискати» Кіссінджера на переговорах, а з іншого – акуратно веде перемовини зі своїми генералами, побоюючись розвалу уряду.

Міррен майстерно передає образ Меїр як політика, який готовий до рішучих дій, але для якого смерть кожного солдата – особиста трагедія.

Усі жертви кожного дня Меїр записувала в особистий блокнот, щоб пам’ятати ціну кожного дня війни. 

Ґолда Меїр в житті курила кожен раз, коли могла покурити. Міррен доводиться повторювати цю звичку у кадрі.

Елегантність і харизматичність куріння у фільмі заслуговує окремого призу.

Окрім того, сигаретний дим Наттів прекрасно використовує для того, щоб створювати певну метафізику для переходу між сценами. 

Фільм також отримав одну номінацію на «Оскар» за найкращий грим. Гримувальне мистецтво там дійсно на високому рівні, тому що Міррен схожа на справжню Голду Меїр.

Ґолда – не зовсім байопік

Фільм почасти позиціонують як байопік про Голду Меїр. Однак, це не зовсім так.

Звісно, керівниця Держави Ізраїль – головна героїня фільму. Однак картина – не зовсім про життя Голди Меїр, скоріше, вона про Війну Судного дня, в якій Меїр була ключовою фігурою.

«Голда» – політичний трилер, який показує іншу площину війни, ту, яка відбувається в кабінетах. 

Напруга – головна емоція, яка домінує в атмосфері кіно.

Тут працюють і вже згадані радіопереговори, і сюжетна лінія з машиністкою Голди, син якої в оточенні, і згадані метафізичні переходи сигаретним димом.

Але саме це в купі з обрамленням судового засідання по Голді Меїр і перетворює фільм з типового байопіка про життя людини в політичний трилер. 

Наприкінці фільму Гай Наттів озвучує основну творчу задумку: показати, що Ґолда Меїр вважається спірною особистістю в Ізраїлі та героїнею поза його межами.

Не скажеш, що «Ґолда» – шедевр світового кінематографа, але це досить хороший, міцно знятий  політичний трилер, актуальність якого не зникатиме ще багато років.

• Кіно на вечір: дивіться переможців Золотого Глобуса: «Барбі», «Оппенгеймер», та інші

Кромф Ігор