6 Квітня, 2023
життєстиль
“На тривоги нам уже пофіг”: як проводить вечори тату-майстер і волонтер у Харкові Олександр Кобзев
Автор: Тетяна Павліченко
Олександр Кобзев — 30 років, тату-майстер з Луганська, у Харкові живе з 2017 року.
Тоді ж і почав займатись татуюванням. Працює сам, студію облаштував в одній із кімнат квартири.
Волонтер з 2014 року, останні шість років займається військовими. Зараз працює з трьома підрозділами, намагається закривати їхні потреби — починаючи з ремонту автівок, закінчуючи броніками та шоломами.
Про вечірній відпочинок, роботу і релакс від ванни та серіалів Олександр розповів “Вечору”. Далі – його пряма мова.
Вечір – це час відпочинку, коли вся денна робота стихає і є час для себе.
Навіть коли вечорами працюю, намагаюсь зробити роботу максимально комфортною як для себе, так і для клієнта.
Можемо замовити щось смачне, дивитись серіал, слухати музику і на розслабоні працювати та нікуди не спішити.
Робота ввечері максимально лайтова. На такі сенси рідко хто потрапляє, тільки люди, з якими мені комфортно.
Під час тривог ми працюємо, нам пофіг, навіть не йдем в укриття.
Я з 2014 року маю правило: “Надієшся на краще, готуєшся до гіршого”, тому в мене все готово на будь-які випадки.
Харків’янам, які пережили тут літо чи березень, вже насрать на сирени.
У мене є ліхтарики, машинка на акумуляторі, тому відключення світла теж не обходить.
Один акумулятор спокійно вивозить два сеанси мінімум, а я маю декілька. З павербанком можу тиждень працювати без світла.
Типові мотиви для тату зараз патріотичні. За останній рік їхня кількість зросла астрономічно.
Приходять і цивільні, і військові. Мені кайфовіше робити свої ескізи. Та робота є робота, вона складається як з комерції, так і з творчості.
Серед популярних тату є один варіант, який мене бісить: існує сайт, в якому вводиш своє ім’я та прізвище, а він генерує малюнок з вишиванкою. І люди собі оце набивають.
Мені шо — навіть картинку малювати не доводиться, прийшли, перевели і всьо.
Герб можна зробити по-різному, прапор, жито — все можна обіграти. Але оця вишиванка сковує по всіх фронтах.
Зафарбувати квадратиками чи зробити хрестиками — от і весь вибір.
Коли я вечорами не працюю, мені важливо поїсти і подивитись серіальчик, щоб розгрузити мозок.
Найкраща вечеря та, яка відповідає настрою і потребам у цей час. Є настрій замовити — замовляєм, є енергія готувати — готуєм.
Останнім часом подивився “Останні з нас” і “Велика і мала брехня”, сподобались.
Можу також дивитись фільми, читати чи просто посидіти, помалювати по кайфу.
Якраз дочитав “Степового бога” Євгена Ліра.
Переважно ввечері читаю щось про історію України — щоденник Скоропадського, “Історію українського націоналізму”.
Якщо є сили, то можна кудись вийти — в бар до друзів чи погуляти з дружиною.
Ввечері люблю прийняти ванну, це дуже розслабляє. Це час, коли залишаєшся наодинці із собою.
А ще останнім часом розслабляє, коли кєнти присилають відео, як москаль класно здох. Це сильно надихає, це вклад у нашу безпеку.
Загалом, я останні 9 років важко засинаю і погано сплю. Це пов’язано з моїм ПТСР.
Засинаю пізно — десь о 2-3 ночі, навіть якщо лягаю об 11 вечора. І волонтерка — вопше крейзі-тєма, бо можуть набрати в другій ночі, сказати, що виїжджаєм о восьмій ранку.
Я не складаю планів на наступних день ввечері і не аналізую день, який минув. Не бачу в цьому сенсу.
Прожитий день — це досвід, досвід — це класно, яким би він не був.
Ввечері я ніколи не працюю. Принаймні намагаюсь.
Найприємніший вечір: вечір 8 вересня був ахєрєнний. Це був вечір харківського контрнаступу. Коли наші поїхали в роботу і по всіх чатах пішли меседжі, що москалів їб@ть, вони сипляться. Це було нереально. Я не спав, певно, до 4 ранку. Офіційні дані по цьому прийшли 9 вересня, а 10 вже був штурм Ізюму.
Що б хотів зробити у вечір перемоги: мені здається, що вечір перемоги буде важким для всіх, особливо для тих, хто в двіжусі з 2014 року. Тому не знаю. Напевно, хотів би видихнути, що все нарешті закінчилось. Посидіти, покурити, випити вина. І все.
Ось, може вас зацікавить цим вечором
Ось про що ми пишемо в інших рубриках
«Чехи думали, що ми їмо одне сало!»: як рестораторки з Кіровоградщини готують українські страви в Чехії
«Це вам не естрада»: музкритик Філ Пухарєв написав книгу. Ось топ-5 статей, щоб відчути його стиль
Вішліст до свят від редакції Вечір.Media. А ще вішліст-бонус від знавчині гастрономії Марії Банько
«Плануємо секс і це так круто!»: чи можна підвищити лібідо — пояснює сексологиня