“Натхнення приходить вночі”: як з’являються на світ театральні ляльки

У Львівському театрі ляльок є вистави як для малючків до трьох років, так і для дорослих.

Єлизавета Черкес – художниця-постановниця театру, яка вечорами малює героїв для спектаклів. Фотоісторія “Вечора” про те, як народжується лялька у творчій майстерні мисткині.

Єлизавета працює в театрі вже п’ятий рік. За цей час створила близько 50 ляльок. Обожнює працювати вечорами.

Коли має інтенсивний графік, то часто малює ескізи вдома. Інколи забирає ляльок з майстерні і чаклує над ними з 11 до 2-3 ночі.

Улюблена вистава Єлизавети – “Як нотки пісеньку складали” режисера Михайла Урицького. У планшетних ляльок не було облич, лише загальні обриси.

Робили їх з пап’є-маше та пластику, а родзинкою вистави стала інтерактивність, де глядачі можуть доторкнутись до лялькових героїв.

На фото частинка того, як мисткиня готує ляльки для прем’єри “Ширма 360” режисера Яна Титаренка.

У лялькових театрах для вистав використовують рукавичні ляльки, планшетні, тростинкові, маріонеткові, тамтамарески. Маріонеткові ляльки повинні мати вагу, аби ними легко було керувати акторам. Тростинкові зазвичай мають механізацію всередині виробу, тому для них залучають й інших спеціалістів. Планшетні ляльки виготовляють з пластику та пап’є-маше. Дерев’яні ляльки, мабуть, найлегші у виконанні, оскільки їх потрібно фарбувати та з’єднувати усі елементи.

Єлизавета також займається сценографією – продумує декорації до вистав у зменшеному масштабі, а потім їх реалізує з командою на сцені.

Художниця каже, що у дітей немає улюблених ляльок, адже це залежить від вподобань самих діток. На її думку, їм подобається все яскраве і що може світитись.