Подкасти, біг, теніс, книжковий клуб — це вечори засновниці літературної школи «Litosvita» Марії Придьми

Марія Придьма — співзасновниця школи письменництва «Litosvita». Ставить перед собою і командою завдання дати людині знання, як написати і видати власну книгу. 

Каже, що у 2024 році допомогла досягти цього 35 випускникам школи. 

Для наповнення вечорів змістом вона створила книжковий клуб, має добірку «приліжкових» книг, слухає подкасти і готується до півмарафону. 

Вечір.Медіа сів поряд з Марією, налив у філіжанку запашного чаю, відкрив зошит та готовий писати для тебе про її вечори.

Мріяла працювати у газеті «Порадниця»

— Коли я навчилась читати? Мабуть, років у п’ять. Бабуся казала, що у сім вже знала таблицю множення… Проте я б не дуже довіряла у цьому бабусі (Сміється). Точно знаю, що любила вчити віршики та роздивлятись дитячі газети.

Бабуся працювала на пошті та виписувала для мене видання «Казковий вечір» та «Однокласник». Для себе вона передплачувала газету «Порадниця».

Марія захопилась словом. Вивчилась на вчительку української мови та літератури, також освоїла видавничу справу та редагування. Працювала фотожурналісткою.

Розуміла, що філологічній освіті потрібне оновлення:

— Нашим університетам потрібна реструктуризація. Вони могли б стати як науковими хабами, так і давати більше практичних знань.

Від видавництв нині чую великий запит на редакторів, верстальників, дизайнерів, перекладачів. Ми готуємо у тому числі і таких спеціалістів.

Взагалі вважаю, що базовий курс з редагування має пройти кожен, хто хоче коректно писати пости у соцмережах чи робити описи до відео на Ютубі. 

— Але білого пальта у мене нема: не дратуюсь, коли бачу помилки. Ми неідеальні і в цьому прекрасні. Тим паче, що є неграмотність, а є перші кроки у переході на українську.

Вийшла людина в соціум, несучи неідеальну мову, а їй одразу наваляли за помилки. Як відреагує? Та скаже «до побачення» і втече у свою розмовну мушлю назад. Це не ок, таким людям потрібна підтримка.

Книжковий клуб та приліжкові книги

Лекції школи проходять вечорами: 

— З 19:00 до 21:00 наші студенти вчаться. Я зараз дуже рідко читаю лекції, бо багато іншої роботи. Але іноді люблю забігти на чужу та тихенько послухати, відчути атмосферу. 

Також Марія організувала вечірній книжковий клуб:

— Раніше я вела його сама раз на місяць, зараз делегувала. Організовувала зустрічі з письменниками, де можна було поговорити про книги та поспілкуватися між собою. Тішуся, що нині бібліотеки та книжкові магазини стають майданчиками для корисних зустрічей. У книгарні «Сенс» на Хрещатику у нас навіть проходив курс. Прийшло 130 людей!

Крім роботи, вечорами Марія любить читати просто так, для самоосвіти:

У мене є приліжкові книжки: 

• «65 українських шедеврів. Визнані й неявні» Діани Клочко
• «Антологія української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана»
• «48 законів влади» Роберта Гріна. 

Також дуже люблю артбуки. Люблю роздивлятися перед сном картини Володимира Патика, Алли Горської, Марії Приймаченко. Надихатися ними. Ввечері читаю також дітям. Або просто разом розглядаємо цікаві нам книжки різних жанрів.

Біг, плавання та «Пиріг і Батіг»

Також Марія прокачує не тільки мозок, а й тіло.

— Тренувалась я зранку перед роботою, плавання для мене — не вечірнє заняття. Ввечері зі спорту може бути теніс. Навесні маю на меті пробігти півмарафон і тренуватимусь якраз вечорами, коли стане трішки тепліше. 

Коли є час відвідую виставки та івенти. З останнього сподобалась лекція Павла Гудімова у «Я Галереї» та концерт «Пиріг і Батіг» у Львові. В Києві відвідую всі виставки в Українському домі, останню — «Наїв Вільний» вже встигла подивитись.

Подкасти та «Галя Балувана»

Багато часу проводжу в дорозі. Їдучи ввечері з роботи слухаю українську музику. У  моєму плейлисті різні жанри: від Степана Гіги до DJ Tapolsky. Ще люблю подкасти про менеджмент та культуру. Рекомендую:

• Подкаст Києво-Могилянської Бізнес-Школи
• Kult:Podcast літературознавиці Тетяни Огаркової та філософа Володимира Єрмоленка
• «Я включив не той подкаст» — без академізму про прочитане.

Ще ввечері дивлюсь фільми, останнім часом обираю українське кіно. З недавнього сподобались «Божевільні» та «Редакція». 

Діти відкрили для себе Джекі Чана, тож разом за кілька тижнів ми передивились всі фільми з ним.

Серіали не виходить дивитись — я з них випадаю, починаю займатися чимось іншим. 

— Я люблю креативну їжу, але роботи багато, тому не приділяю їжі багато часу. Вечеря скоріше як потреба, а не ритуал. Виручає «Галя Балувана» та «Гудфуд». А діти обожнюють макарони, у нас їх 350 тисяч видів. (Сміється).

Щоліта Марія бере участь в літній літературній школі у Карпатах:

— У мене насичене життя. Та, мабуть, найбільше запам’яталися вечори у горах коло ватри.

Сидимо з Тарасом Прохаськом, читаємо тексти, говоримо про літературу, п’ємо вино… А потім зустрічаємо ще один творчий світанок.

Більше про вечори з книгою:

Ольга Бродська

журналістка