14 Травня, 2024
життєстиль
«Роби, працюй, не байдикуй! І дай Бог тобі дасть Бог»: вечірні метаморфози співачки Ann in Black
Автор: Віта Корнієнко
Ann in Black — авторка й виконавиця власних пісень з Києва.
Створює музику в стилі Dark Pop — з легкою попструктурою, але з темною, іноді сумною атмосферою.
А у випадку з Ann in Black — це темна іронія над життям. У піснях «Друже мій одружений» й «Факін чудово» вона іронізує на тим, над чим заведено побиватися.
Так Ann in Black підтримує себе й своїх слухачів. «Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні», — точно так, як заповідала пані-класик.
Ann in Black, біографія:
- Справжнє імʼя — Анна Гаврилик
- Ann in Black, Інстаграм — 55 000 читачів
- Вік — 38 років
- Дві музичні освіти — МАМ імені Р. М. Глієра, спеціальність академічний вокал (оперна співачка), музична школа —
- гра на гітарі
- У 2024 році її трек «Ї-їбашить» залетів на 1 млн переглядів на YouTube
- Авторка пісень для Макса Барских, Олі Полякової, Віталія Козловського, Наталії Могилевської тощо
Вечорами Ann in Black приділяє час сім’ї, п`є безалкогольне вино та дивиться серіали.
Далі — її прямо мова.
Сподобався образ бунтівнички, пацанки
Музикою зацікавилась ще в дитинстві. Пам’ятаю, фанатіла тоді від Zemfira.
Для мене, підлітка, це був приклад того, як людина сама пише й співає пісень. Таких, що подобаються мені, людям навколо.
Вона була для мене такою бунтівничкою, пацанкою. Сподобався її вайб.
Хотіла й собі таке життя, як в неї — писати пісні, співати, їздити в тури, мандрувати.
Потім батьки віддали мене в музичну школу на гітару. Вивчила три акорди й почала підбирати до них популярні пісні.
Спробувала зробити щось своє. Клала вірші на ті три акорди. Так з’явились мої перші пісні.
Вечори юності веселі, а пісні — депресивні
20 років — стільки вже пишу пісні. Останні десять років — це вже моє основне заняття.
За цей час пережила значну трансформацію.
Зараз вже глибше працюю з темою за яку берусь. Аналізую, як вона включена у наше повсякденне життя, нове дізнаюсь.
Коли тільки починала, то мої пісні були депресивні. Це, певно, як й у всіх новачків.
Вечори юності були веселі, а в піснях часто згадувала про смерть. Зараз розумію, що це був шлях більшості.
Писала пісні іншим, а про свої — мріяла
В один з вечорів усвідомила: пишу пісні для інших співаків, а тим часом сама мрію стати відомою співачкою.
Прозріння прийшло у небі. Летіла в літаку на Балі й завзялася, — «Я трансформуюсь!».
Уклала контракт із собою, щоб розпочати життя з білого аркуша. Нове сценічне ім’я, новий стиль, нова я.
Хотіла співати в стилі Dark Pop. Це напрямок в якому працює Біллі Айліш й Лана Дель Рей.
Поділилася ідеєю з підписниками в інсті, попросила допомогти зі сценічним ім’ям.
Люди, як один почали писати, — «Давай щось повʼязане із “black”».
«Анна Black» — занадто просто. А от «Ann in Black», тобто «Анна в чорному» — вже звучить.
Стався «метч»: мені сподобалось, як звучить, до того ж у мене 99% гардеробу — чорні речі.
Перша пісня в стилі «Dark Pop» — «По лініях долонь».
Й досі моя найулюбленіша пісня. У мене від неї мурахи по тілу…
За той час, коли я писала пісні для інших виконавців, я почала мислити, як маркетолог.
Ґрунт моїх пісень — це життя
Писала пісні не під артиста, а під його цільову аудиторію. Всі мої ідеї з соціальних мереж.
Вивчаю людей вздовж і поперек, що вони люблять, куди ходять і тоді розумію — якою мовою з ними говорити.
Так зʼявилася моя пісня Ratakachu.
Виставила відео в TikTok про мої абʼюзивні стосунки й воно набрало понад 500 000 переглядів.
Зрозуміла, що тема абʼюзу цікавить мою аудиторію і випустила цю пісню.
Ґрунт всіх моїх пісень — це історії з життя, теми, які близькі слухачам.
Ці пісні — це все стиль «Dark Pop», але іронічний.
Пісню пишу від трьох до шести годин.
Матюки й суржик — це коли «слів з пісні не викинеш»
Коли створювала своє нове артистичне «Я», то вирішила носити чорне і це… проблема! Бо іноді так хочеться одягнути щось не чорне.
Якщо на мені щось не чорне, то виходжу в сторіс з великим планом обличчя.
Є й пісні з матюками. У пісні «Друже мій одружений» наче відкрила свою темну сторону.
Проблема тут в тому, що з такими піснями не потрапити на радіо. Але як тут сказати інакше? Слів з пісні не викинеш.
Гейт щодо суржику? Ну то й що, для мене це про свободу висловлюватися.
Мені головне донести сенс пісні, а суржик — це як допоміжний інструмент.
Вечір з дитиною став більш наповненим
Маю маленьку таємницю. У мене є дитина, хлопчик на ім’я Тимур. Йому вже пів року.
До вагітності я б сказала, що мій вечір — це вечеря за бокалом вина і та написання пісень до другої години ночі.
З народженням дитини я почала встигати більше, ніж раніше.
Тепер усе інакше: більше планування, більше наповненості піклуванням.
Вечір — час для сімʼї. Забуваю про всю роботу, приділяю увагу чоловіку та сину.
Отримую від цього часу максимальне задоволення. Бо вдень, коли я працюю, малеча із нянею, а ввечері я повністю віддаюся родині.
Вечір — це сімʼя, смачна вечеря і серіал. Не витрачаю час на приготування.
Ми замовляємо їжу на тиждень, але не в закладах, а в жінки, яка готує вдома.
Це зручно, бо я не витрачаю час на приготування домашніх страв. Але стіл сервірую я, тому у чоловіка завжди враження, що то я приготувала.
Так ми розв’язали питання із готуванням.
Мої улюблені страви на вечерю — заливний язик, салат, щось з гарніру.
Відкрила для себе безалкогольне вино
Раніше з напоїв на вечір я обирала вино. Взимку — червоне, а влітку пила рожеве.
Але зараз я не вживаю алкоголь й відкрила для себе безалкогольне вино. На смак воно щось середнє між звичайним вином і яблучним соком.
Щовечора дивлюсь серіал. Зараз це «Вигадана Анна» (Inventing Anna) від Netflix.
Серіал про шахрайку, яка вдає із себе заможну спадкоємицю з Німеччини.
Це історія реальної дівчини, нашої сучасниці, вона навіть молодша за мене. І ось так вирішила відрізнятись.
А також з останнього — «Пуститися берега».
Ще можу порадити «Хід королеви», «Мільярди», «Погань».
Ввечері я ніколи не сумую й не відчуваю самотності.
Моє місце сили — Пейзажна алея. Гуляю там час від часу, щоб наповнитись енергією.
Там особлива, творча атмосфера. І чудовий захід сонця.