Що послухати увечері? «Ти [Романтика]» – реп-мюзикл про «Розстріляне Відродження»

29 лютого гурт «МУР» випустив альбом «Ти [Романтика]». Концептуальний реліз розповідає про українських митців 1920-х років, закатованих радянським режимом. До нашої історії це покоління увійшло під трагічною назвою «Розстріляне Відродження».

«Ти [Романтика]» складається із 18 композицій та інтермедій між ними, що перетікають одна в одну, формуючи цілісну історію репресованих українських митців: Павла Тичини, Миколи Хвильового, Михайля Семенка, Володимира Сосюри, Леся Курбаса та інших.

Це перший реліз гурту з оригінальними текстами за мотивами життєпису та творчості митців.

У записі альбому «МУР» взяли участь українські лідери думок та відомі музиканти: Сергій Жадан, Олена Кравець, Женя Янович, Дмитро Однороженко («хейтспіч»), Павло Гоц (NAZVA), Сергій «Колос» Мартинюк («Фіолет») тощо.

Cпівавтором музики до деяких треків став джазовий композитор Євген Дубовик.

Музичний оглядач «Вечора» Філ Пухарєв побував на презентації альбому «Ти [Романтика]», а також поспілкувався із учасниками гурту «МУР» про те, як їм вдалося затягнути у треки медійних персон від «Кварталу» до «Ворошиловграду», чому вірші Михайля Семенка звучать як хіп-хоп, і що спільного між нашими 1920-ми та 2020-ми.

Хто такі «МУР»

Гурт «МУР» сформували троє українських митців з Києва та Донецька після початку повномасштабної російсько-української війни. Це Олександр Хоменко (тексти, речитатив), Віктор Ткаченко (тексти, музика, саундпродакшн) і Микола Шмундир (речитатив, піар).

До проєкту «Ти [Романтика]» також долучилися Олександр Заїка (вокал), Марія О’Райлі (робота з архівами) та Соломія Козолуп (дизайн віжуалів).

Гурт «МУР» (зліва направо): Олександр Заїка, Микола Шмундир, Олександр Хоменко, Віктор Ткаченко

На рахунку гурту – два студійні релізи: «МУР Vol. 1» та «Захалявна книжечка» (2022). До них увійшли пісні на вірші Івана Франка, Василя Стуса, Миколи Вінграновського, Павла Тичини, Василя Симоненка, Юрія Іздрика та інших українських поетів.

На YouTubе-каналі «МУР» також можна знайти освітні відео про Миколу Леонтовича, Лесю Українку, Василя Симоненка, Івана Багряного та інших українських митців.

Що означає «МУР»

Назва гурту викликає асоціації з «Мистецьким Українським Рухом» – організацією українських письменників 1945-1948 років, що жили і працювали в німецьких таборах для переміщених осіб.

Серед таких: Улас Самчук, Іван Багряний, Євген Маланюк, Василь Барка, Тодось Осмачка, Віктор Петров (Домонтович) та інші.

Як пройшла презентація альбому «Ти [Романтика]»

На перефарбованій у червоне цегляній стіні висять дитячі малюнки для ЗСУ. Під стіною – дитячий візочок. На кухонному столі розмістилася кавомашина, поруч – пакетики з чаєм.

Вік приміщення на Хрещатику, де нині розташовано сучасний хаб, визначити важко. Поки не подивишся під ноги. Підлогу підвального поверху вкриває плитка із червоних і жовтих ромбиків. Здається, нині такої вже не роблять.

– Думаю, колись тут була лікарня або…

– Катівня? – Катя, співорганізаторка презентації, зриває це слово з моїх вуст.

– Що не кажіть, а за радянських часів вміли будувати на роки, – до нашого діалогу долучається незнайома мені жінка із картонним стаканчиком у руках.

– Руйнувати вони вміли краще, – відповідаю я на неочікуваний для такого вечора прояв ностальгії до «совка».

– Ну, це зрозуміло! – ще більш неочікувано погоджується зі мною співрозмовниця, допиває свій напій та поспішає до глядацької зали. «Артисти готові», – каже Катя.

За спиною Олександра, у прокуреній кімнаті, працює за друкарською машинкою молодий Павло Тичина (він же – Олександр Заїка, вокаліст альбому).

Спіч Олександра перериває хлоп у шкіряній куртці, що залітає до зали. Ті, хто в темі, впізнають за луком працівника радянського ЧК. 

– Ану встати! На вихід! Бігом!

«Чекіст» (Микола Шмундир) безцеремонно хапає дівчину із сусіднього ряду та виводить її з приміщення. Я в ступорі дивлюся на порожній стілець. Десь іздалеку чути лункі чоловічі крики.

Зал огортає темрява. На екранах з’являється напис: «Ти [Романтика]». Прослуховування альбому починається.

Як звучить «Ти [Романтика]»

Якщо ви, як і я, хоча б раз бачили у вологих снах концептуальний реп-альбом за мотивами українських 1920-х, то це більше не сни. Ось він, нарешті, – прошу дуже!

«Ти [Романтика]» є за що покритикувати. Тексти «МУР» звучать біднувато на фоні їхніх хрестоматійних натхненників. Рими часом передбачувані. Те саме можна сказати і про музичні аранжування. Вони качають, але не вирізняються оригінальністю.

Однак хиби «Ти [Романтика]» не так важливі на фоні його сильних сторін. По-перше, це панчі, які були б доречними на реп-батлах 1920-х (панчі в репі – гострі метафори з метою затролити опонента). По-друге, історичні паралелі між 1920-ми та 2020-ми – влучні та до болю точні. Що викликає захват та лякає одночасно.

На слух такі речі сприймаються важко. Тому не раджу вмикати альбом фоном до повсякденних справ. Краще виділіть на нього півгодини свого часу, щоб зрозуміти всі сенси у супроводі лірик-відео до кожного треку. Воно того варте!

Що говорить про альбом гурт «МУР»

• Віктор Ткаченко, автор текстів і музики, саундпродюсер «МУР»

У попередніх релізах «МУР» клали на музику вірші українських поетів. Але нам не цікаво робити те саме. Тексти у «Ти [Романтика]» повністю авторські, за винятком хіба що частини Сергія Жадана.

Для дуетів підбирали людей, які б асоціювалися з героями пісень. У композиції про Миколу Хвильового можна почути Колоса (Сергій «Колос» Мартинюк – фронтмен гурту «Фіолет»), у пісні про Сосюру – Сергія Жадана, Олена Кравець «перевтілюється» на чекістку і так далі.

«Розстріляне Відродження» – унікальне явище в історії мистецтва. Я б навіть сказав, жахливо унікальне. Жодна інша влада жодної іншої країни світу не знищувала стільки митців протягом одного відносно короткого періоду. 

Радянські утиски українських митців на цьому не завершилися. Тому, можливо, колись альбом отримає продовження.

• Олександр Хоменко, автор текстів «Ти [Романтика]»

Писати власну лірику про репресованих митців – велика відповідальність. Однак мені допоміг досвід, який я пережив за останні три роки війни.

Ми із «МУР» їздили з лекціями про українських письменників до Краматорська. Тоді почули від бійців багато такого, що хотілося б «розчути». 

Дорогою назад у потязі в мене народився вірш «Третя Рота». Він розповідає про Володимира Сосюру, який у 1917-му воював на боці УНР, а згодом перейшов до Червоної армії. Після цього ми з командою зрозуміли, що українські 1920-ті – занадто масштабне явище, щоб обмежувати його кількома постатями.

Із Жаданом домовлялися довго і важко. Я знайшов його номер телефону, ледь не щодня писав повідомлення. Сергій Вікторович одразу дав добро на співпрацю, але постійно її відкладав. Зрештою, я подзвонив йому і сказав: «Давайте щось вирішувати. Якщо ні, то ні». Сергій довго вибачався, а вже наступного дня ми записували фрагмент його вірша у студії. 

Після виходу відео про «Щедрик» нам в інстаграмі написала Олена Кравець. Подякувала за ролик і сама запропонувала попрацювати разом.

Спершу хотіли віддати їй на альбомі одну із жіночих реплік, але Олені це виявилося нецікаво. І тоді ми зробили її чекісткою, фактично голосом режиму! У відповідь почули: «Клас, давайте я побуду мразотою!».

Альбом «Ти [Романтика]» – це місток із минулого у майбутнє, що пролягає через українське сьогодення. Як і сто років тому, зараз українці ведуть визвольну боротьбу із загарбниками. Якщо проводити паралелі за хронологією, то це середина релізу.

Далі була радянська окупація, будинок «Слово», розстріли…Маємо зробити все від себе можливе, щоб історія більше ніколи не повторювалася.

Слухати альбом «Ти [Романтика]» повністю:

Фото надані музикантами

Філ Пухарєв