5 Листопада, 2023
наш запал
Ввечері вдома все в порядку й усміхнена дружина: в чому секрет сяючої домогосподарки 50-х у США
Автор: Бушковська Наталія
Ви точно бачили ці картинки про США 50-60х років – жінки з кучерявим волоссям у милому фартушку, яка ще й широко усміхається, і дім у неї в порядку, і на кухні гора смаколиків.
І все вона нібито встигала, і ще була задоволена життям. Як? Був секрет, який наразі нелегальний. Але поки без спойлерів.
***
Це був звичайний зимовий вечір в США початку 1950х років.
Затишний та ідеально чистий будинок з накрохмаленими шторами занурювався в вечірню тишу.
Тут ще немає центрального опалення, кімнати опалюються вугіллям. Поверхом вище, в будинку Джона та Ейпріл Сміт опалення забезпечують парафінові або газові печі та електричні каміни.
Проте в особливо холодні ночі крига таки утвориться на внутрішній стороні вікна.
Ейпріл готується до звичайної вечірньої рутини — набирає в пляшки гарячу воду, щоб гріти ліжко, а в спальне вона переодягалась внизу — там тепліше.
Містер Сміт бере з холодильника випити трохи молока на ніч — холодильники поки є не в усіх домівках, проте їхня родина достатньо заможна та прогресивна, щоб його собі дозволити.
Ейпріл така щаслива, що в них нарешті є це диво! І є речі, які можна приготувати хоча б на пару днів.
Сніданок, обіда, підвечірок, вечеря, випічка на випадок, якщо хтось заскоче в гості. Вона любила готувати, але 5 разів на день, протягом років, без вихідних…
Перед сном Ейпріл хоче ще раз підбити сімейний бюджет. Цей тиждень вона була ощадлива з грошима, які чоловік видав на харчування і пишається цим.
Ейпріл не працює і не вступала в університет.
Зі школи готувалась до заміжжя. На уроках вивчала кулінарію, домашній менеджмент, шиття, плетіння та як правильно прасувати чоловічі сорочки.
Після школи відразу пішла працювати в місцеву крамничку. Там зустріла Джона і вони одружились.
Іноді, коли їй не спиться, вона думає, що загалом їй пощастило в житті. Чоловік не ображає її, не зловживає алкоголем, вони люблять одне одного.
Не те що бідолашна Сюзі. Довелось вийти заміж після цієї дурості на вечірці. Її Стів скупий як Скрудж.
Треба передати їй речі для дітей, з яких виросли наші, — думає вона.
Це був вечір неділі, тобто вечір купання.
Воду вона нагріла котлом, що був за вугільною пічкою. Проте води так багато не нагрієш, тож в одній ванні один за одним купались всі члени родини.
Попри завантаженість, вона тримала будинок ідеальним. Домашня випічка, накрохмалені штори, ідеально випрані та випрасувані сорочки.
Вона додатково займалась з дітьми уроками, а коли всі засинали, сама шила та плела одяг. Останні пару років, особливо після народження молодшого, вона швидко втомлювалась. Добре, що лікар допоміг це виправити пігулками…
“Домогосподарка 50-х” — це практично мем епохи в США.
Завжди усміхнена, завжди красива, струнка, проте біля гори апетитної домашньої випічки.
Ідеальна чистота вдома при мінімумі побутової техніки.
Для когось це може виглядати оазисом серед сучасної метушні, вічної втоми “не ясно від чого”.
Ніби от воно, щастя. Саме таким має виглядати ідеальний будинок, ідеальна родина, ідеальне життя. І ввечері вона не втомлена, а усміхнена!
Але див не буває. Точно не у випадку, коли важка хатня робота та фінансова залежність раптом поєднуються з життєрадісністю, сяючим виглядом та стрункістю.
Не будемо казати, що не було щасливих домогосподарок. Але були й нещасні, які сиділи на… амфетамінах.
Піднесений настрій, активність, стрункість, завдяки втраті апетиту, підвищене лібідо — американка, якій у приклад ставлять її бабусю, може сміливо казати: “Вона приймала наркотики!”.
І, скоріш за все, не помилиться.
Ви можете запитати: де ж мінуси? Чому ми досі не приймаємо зранку амфетаміни разом з вітаміном Д?
Що таке амфетаміни
Вперше амфетамін синтезував Лазер Еделян в 1887 році.
Через багато років після цього, американський хімік та фармаколог Гордон Аллес працював над ліками проти астми. Він сконцентрувався на речовині бета-феніл-ізопропіламін (амфетамін).
3 червня 1929 року доктор ввів йому ін’єкційно 50 міліграмів амфетаміну. Вже за 7 хвилин Гордон помітив, що його закладений ніс розчистився, його тиск різко піднявся, серцебиття прискорилось, але при цьому він прекрасно себе почував.
Через 8 годин тиск прийшов в норму, він відмітив, що вночі було важко заснути, а думки перескакували з однієї на іншу. А ще він помітив, що був незвично балакучим на вечірці та неочікувано дотепним.
Ефект йому сподобався — набряк знятий, настрій чудовий — саме час тестувати на пацієнтах (так, це були роки, коли клінічні дослідження ще не розвинулись як слід).
Лікувальний ефект астми хіміка розчарував. Одній пацієнтці він дав 20 міліграмів препарату орально. В результаті за 2 години вона все ще мала ускладнене дихання, зате перебувала в ейфорії.
Наступного тижня укол з 50 міліграмами препарату допоміг полегшити астматичний напад, проте жінка відчула легку нудоту та головний біль. Дуже високу ефективність препарат не показав.
Але ефект ейфорії, який він давав, нікого не міг залишити байдужим. Гордон Аллес запатентував свій винахід. Розвиток цих ліків потребував великих ресурсів.
Тоді він звернувся до фармацевтичної фірми “Сміт, Кляйн і Френч” з пропозицією партнерства. Вони погодились на виплату роялті, зарплату, надали йому місце в лабораторії. А також пообіцяли перетворити амфетамін в “магічну пігулку”. І план спрацював.
Так звані “бадьорі пігулки” потрапили в аптеки ще наприкінці 30-х років. А в Другу Світову амфетаміни приймали солдати.
В 1943 році, пігулка з амфетаміном була в аптечці кожного американського пілота-бомбардувальника.
І після Другої світової такі препарати використовували як препарат проти втоми.
Надпис на плакаті:
“Втома буває двох видів. По-перше, це фізична втома, результат виснаження, яка потребує насамперед відпочинку.
А є психогенна втома — результат тривожності, монотонної рутини, стресових подій”.
І от проти цього і радили амфетаміни. А ще проти депресії та для схуднення.
Як працює амфетамін в тілі
Ці препарати тимчасово можуть знімати набряк, пояснює фармацевтка Вікторія Михайлова.
Але амфетамін — психоактивна речовина, стимулятор центральної нервової системи.
“Коли амфетаміни потрапляють в організм, вони з’єднуються з молекулами-транспортерами та потрапляють в клітини. І там “займають місце” і не дають потрапити в клітини іншим речовинам — зокрема норадреналіну та дофаміну. Концентрація цих гормонів в крові стає зависокою і це призводить до збудження та ейфорії”, — пояснює фармацевтка.
Амфетаміни мали свої побічні ефекти. Це був наркотик і в якийсь момент людина потребувала підвищення дозування.
Окрім ейфорії, вони спричиняли і агресивність, проблеми з пам’яттю, галюцинації, тремор рук, руйнування зубів, безсоння тощо.
Цікаво, чи міф про “істеричну”, “божевільну” чи “тупеньку” домогосподарку, який обігрували в фільмах та книгах, не був породжений насправді тим, що жінки міцно сиділи на легальному в ті часи амфетаміні?
Приблизно в 1960-х роках ігнорувати наслідки неконтрольованого приймання амфетамінів для громадського здоров’я стало все важче.
З’явилися докази того, що амфетаміни викликають залежність, а не лише “звикання” по типу кави, як вважали раніше.
А в 1962 році Адміністрація з контролю ліків та харчових продуктів США (FDA) підрахувала, що в США щороку виробляють 8 млн пігулок амфетаміну. Почали говорити про “амфетамінові психози” і що це не просто “збіг обставин”.
В якийсь момент суспільство стало готовим “злізти з пігулки”. Час було діяти й уряду.
У 1965 році FDA починає посилювати обмеження, вимагаючи від фарміндустрії суворішої звітності. Проте закони все одно давали місце для маневрів і сірий ринок існував.
В 1971 році амфетамін потрапив в Список IІ, що поставило його в один ряд з морфієм, кокаїном тощо.
Звичайно, існує досі нелегальний ринок. Також амфетаміни все ще є діючою речовиною деяких ефективних рецептурних ліків, наприклад препараті проти РДУГ (розлад дефіциту увагу та гіперактивності).
Фармацевтка пояснює, що інші біохімічні процеси в мозку дітей та дорослих, які мають РДУГ, дозволяють цьому препарату бути ефективним та відносно безпечним. Але це вже зовсім інша історія.
Наркотики були не єдиною проблемою домогосподарок того часу. Був ще… алкоголізм. І тривалий час ця проблема замовчувалась та ігнорувалась.
Але в 60-х роках її почали озвучувати. Кількість алкоголю, яку могли випивати виснажені та розчаровані домогосподарки, вражала.
“Я п’ю лише Херес, проте вона забувала додати, що випиває на день пів галона”, – йдеться в статті 1962 року. Пів галона — це орієнтовно 1.8 л.
Отож, якщо ви ввечері часто почуваєте себе виснаженими, попри мультиварку, посудомийну машину та робот пилосос, то знайте — це тому, що ви жива людина, яка не зловживає наркотичними речовинами.
Краще поспіть.
Ось, може вас зацікавить цим вечором
Ось про що ми пишемо в інших рубриках
«Що зі мною сталось?! Раніше ввечері пила чай з тістечком, а тепер хочу сала з цибулею»: британка про зміни смаку в Україні
Український «прометей» не ховається в укритті: вечірні і нічні зміни енергетика ТЕС, який несе світло у наші оселі
Говорити, кохатись, розуміти одне одного: 3 нові настільні гри для пар на вечір
Говорити, кохатись, розуміти одне одного: 3 нові настільні гри для пар на вечір