Шведські фрикадельки, грецький гірос, в’єтнамський фо — це страви на вечерю різних країн світу

В Аргентині про вечерю сигналізують вогні жаровень — на них смажать м’яско асадо. Вечорами у Греції господині або кухарі у вуличних ятках крутять гірос. А у Данії — накладають смореброд. 

Це дивні і цікаві страви на вечерю з усього світу. 

Данія — смореброд

Світлина: Aamanns

Смореброд — данський накладанець на житньому хлібі, щедро намазаному маслом. 

Зверху викладають різноманітні інгредієнти — від маринованого оселедця до картоплі, яєць та м’ясних делікатесів.

Смореброд їдять руками або виделкою і ножем залежно від складності накладанця. Якщо сідають вечеряти різними сморебродами, то починають з варіантів з оселедцем, потім з м’ясом, далі з сиром. 

Ажіотаж останніх років навколо сморебродів підніс колись вечерю робітника до витвору гастрономічного мистецтва. 

Вʼєтнам — суп фо

Світлина: vietnamtimes.org.vn

Суп фо — ароматний в’єтнамський бульйон з рисовою локшиною, м’ясом (найчастіше яловичиною або куркою) та свіжими травами. 

Страва виникла на початку 20 століття у Північному В’єтнамі під впливом французької та китайської кухонь. І в’єтнамці чітко визначають страву, як «північну» у своїй країні. 

Фо традиційно їдять на сніданок, щоб зарядитись енергією на весь день. Але він став таким популярним, що зараз ле зараз це популярна вечеря по всьому В’єтнаму. 

До супу подають окремо свіжі трави, лайм та перець чилі, щоб кожен міг налаштувати смак під себе. Сьогодні фо у світі став міжнародним символом в’єтнамської кухні.

«У палаці і в хижі, королівський і народний — це наш фо, який люблять всі», — кажуть про суп у В’єтнамі. 

Кенія — каша угалі і тушкована зелень сукума вікі

Угалі — це густа каша з кукурудзяного борошна, що нагадує полену або мамалигу. Сукума вікі («протягни тиждень») — тушкована листова капуста з цибулею, помідорами та спеціями. 

Це поєднання виникло з необхідності створити поживну та економну страву в часи нестачі. Листова капуста доступна цілий рік у регіоні і дешева, тому «сукума вікі» часто готутють на вечері разом з угалі. 

Страва проста і недорога, але в Кенії це символ гостинності — угалі і сукуса вікі завжди їдять у великій компанії і з усіма діляться. 

Аргентина — асадо

Світлина: instagram.com/hierrosantelmo

Асадо — не просто страва, а цілий ритуал аргентинського барбекю, коли різні частини яловичини повільно готуються на решітці над вогнем. 

Сьогодні асадо готують протягом кількох годин, і це часто стає центром родинних зібрань вихідними. 

Світлина: instagram.com/asado.gaucho

Вечеря починається з чоріпана (ковбаси в хлібі) і продовжується різними частинами яловичини, приправленими лише сіллю. В Аргентині асадор (шеф-кухар асадо) має високий соціальний статус, а вміння правильно приготувати м’ясо передається від батька до сина. 

Світлина: instagram.com/asado.gaucho

В Аргентині кажуть, що потроху розбираються у футболі, у політиці, але у смаженні асадо — «Тут ми просто аси!». 

Швеція — фрикадельки

Світлина: wikimedia.org

Шведські фрикадельки (köttbullar) — це невеликі м’ясні кульки з яловичини та свинини, приправлені мускатним горіхом, кардамоном та іншими спеціями. 

Хоча фрикадельки асоціюються зі шведською кухнею, історики вважають, що рецепт був привезений з Туреччини королем Карлом XII у 18 столітті. Після невдачі Швеції у допомозі Україні звільнитись від росії король жив у Молдові під Османською імперією і, певно, там спробував фрикадельки. 

Традиційно їх подають на вечерю з картопляним пюре, брусничним джемом та підливою. 

Фрикадельки — популярна домашня вечеря у багатьох шведських родинах, особливо у святкові дні.

Завдяки IKEA, шведські фрикадельки стали одним із найвідоміших шведських продуктів у світі, щороку в ресторанах мережі продають понад 1 млрд фрикадельок.

Греція — гірос

Світлина: instagram.com/the_grecos_project_official/

Гірос — це грецька страва з маринованого м’яса (свинини, курки або баранини), яке обертається на вертикальному грилі та повільно смажиться. 

Слово «гірос» означає «обертатися» грецькою. Страва має турецьке коріння і є близьким родичем донера і шаурми, але увійшла в грецьку кухню після 1922 року. 

Готове м’ясо тонко нарізають і подають у піті чи хлібному коржику з помідорами, цибулею, дзадзикі (соусом з йогурту, огірків та часнику) і картоплею фрі.

Світлина: instagram.com/the_grecos_project_official/

Кажуть, що у справжньому гіросі мають бути тільки цілі шматочки м’яса. А ще шеф-кухар Гордон Рамзі каже, що хороший грецький ресторан починається з хорошого гірос — якщо він не смачний, то й решту не варто куштувати. 

Норвегія — ракфіск

Світлина: northwildkitchen.com

Ракфіск — квашена форель, яка вважається делікатесом у Норвегії. 

Рибу закладають у діжки з сіллю і цукром і залишають на кілька місяців ферментуватись. У результаті вона отримає нестерпний аромат, але ніжний смак. 

У Норвегії стравою вечеряють у холодні місяці, і їдять під час різдвяних свят. Ракфіск подають з цибулею, сметаною, картоплею та норвезьким хрустким хлібом lefse. 

Світлина: rove.me

У місті Вальдрес щороку проводиться фестиваль ракфіску, який збирає тисячі шанувальників цього специфічного делікатесу з сильним ароматом. Запах любителів не відлякую, тільки ще більше вабить — вони називають її «кулінарним скарбом для обраних». 

Ще страви на вечерю:

Артем Кузьменчук

головред «Вечора»