Як проводить вечори TikTok-блогер Данило Гайдамаха: вечірки, усамітнення та Cigarettes After Sex

Данило Гайдамаха – блогер та мовний активіст. Ще у 2020 році під псевдонімом “Чорнобровий” він зібрав понад 100-тисячну аудиторію в TikTok.

Гайдамаха мотивує переходити з російської на українську та ділиться, як сам пройшов цей шлях. Блогер народився в Києві, проте в дитинстві проводив багато часу в Криму, звідки родом його батьки. 

“Вечір для мене – простір усамітнення та відчуття свободи”, – ділиться Данило. Яким є вечірній життєстиль блогера? Далі – його пряма мова.

Мій вечір розпочинається тоді, коли приходжу додому. Весь день проводжу з людьми, тому мені важливо мати свій простір, де і коли нарешті приділяю час собі.

Люблю приймати ванну із солями та бомбочками, доглядаю за шкірою ввечері. 

У мене вдома хаос: багато речей не на своєму місці, й це створює творчу атмосферу.

Я запалюю ароматичні палички, вмикаю музику гурту Cigarettes After Sex і весь вечір проводжу наодинці з собою. Netflix чи YouTube залишаю на ранок. 

Вечір – яким він був раніше 

Я переїхав до Львова 2 роки тому – відтоді маю повноцінний простір, адже раніше ділив кімнату з братом.

Колись обожнював інші вечори – разом з батьками відвідував кінотеатр. Дорогою додому ми заїжджали до McDonald`s, а потім у мене залишався час побути з думками та осмислити фільм. З такими вечорами в мене асоціюється кінострічка “Хранитель часу”.

Два вечірні настрої українських міст

Я зараз живу на два міста – Львів та Київ. У Львові не хочеться виходити з дому – краще створити хороший простір з гарною музикою та атмосферою. 

Натомість київські вечори інші – завжди про вечірки, людей та бари.

Столиця до повномасштабного вторгнення – це о 4 ранку повертатися додому на таксі під меланхолійну французьку пісню Мілен Фармер California.

У такий момент відчуваю, що добре потусив з друзями, тому тепер можу ще пів року не виходити з львівських вечорів. Зараз такий затяжний київський вечір до світанку провести неможливо.

Коли я востаннє був у столиці, то гуляв з другом у Ботанічному саду. Потім ми повечеряли раменом поряд зі станцією метро “Арсенальна” і просто блукали столицею. 

Узяли по одному навушнику та разом слухали музику. Я вмикав Cigarettes After Sex, а друг познайомив із творчістю Тейлор Свіфт. 

А якщо поруч людина – краще не говорити про роботу чи навчання. Хочеться просто бути.

Тож у Львові я віднаходжу себе, а в столиці себе втрачаю. Це працює в балансі – і я можу обирати, який із них підходить настрою.

Вечори з друзями

Слухання подкастів та гортання стрічок соцмереж відкладаю на ранок.

Ввечері найбільше бажання – відписувати на повідомлення. Тому перевіряю всі месенджери та читаю коментарі, якщо публікував щось удень.

Ввечері часто спілкуюся з друзями – згадую про тих, кому давно не писав, і потім ми говоримо, обмінюємося новинами.

Головне правило вечері

Останнім часом вечеряю в кампусі УКУ – він зачиняється аж об 11 вечора. Та нещодавно я приготував піцу і купив полуничне вино – це було класно. 

Увечері спокійно ставлюся до їжі – головне, щоб вона була смачна. Тому можу і приготувати щось сам, і поїсти деінде. 

Вечірня подяка собі та план на наступний день 

Я нічого не планую ввечері. Інакше б зіпсував усю атмосферу.

Раніше ловив себе на думці, що мені соромно ввечері. Хотілося просити у всіх вибачення, ще й постійно переслідувало питання, чи достатньо зробив сьогодні. 

Та потім навчився не картати себе ввечері, а ставитися до всього більш по-філософськи – що зробилося, те зробилося. 

У мене біля ліжка завжди є листочок. Якщо ввечері з’являються думки про те, що потрібно зробити, то можу їх записати. Проте планую день тільки вранці. І коли дивлюсь на листочок ввечері, розумію, що завтра заповню все, як мені заманеться. 

Вечір, який найбільш приємно запам’ятався: коли я разом з батьками ночував у наметі поблизу берегу моря в Криму. Тоді небо було всіяне зорями. Хоч там і були вечірки до ранку із жахливою музикою, вони не могли зіпсувати атмосферу. 

Улюблена їжа: неочікувана. Нехай рутина залишиться на сніданки та обіди, а ввечері потрібно себе дивувати. 

Ввечері я ніколи не кажу ніколи. Не варто себе обмежувати.