«Всіх грошей не заробиш!»: психологині пояснюють, як скрута в сім’ї впливає на дитину і що таке психологія бідності

Психологія бідності — ідея про те, що люди іноді самі себе «програмують» на бідне життя. Як у тій приказці — «Не жили багато, нема чого й починати». 

Критики називають її бздуром. Мовляв, кожен сам коваль своєї заможності. Прибічники вказують на дитинство — нібито ще там вирішується, будемо ми бідними чи багатими. 

Вечір.Media запитав психологинь Альону Ступак та Рімму Іванову — як фінансова скрута в родині впливає на психологічний розвиток дитини.

Альона Ступак, психологиня

Психологія бідності і багатства у ранньому віці

Дійсно, бідність у сім’ї і фінансова скрута часто справляє негативний вплив на психологічний розвиток дитини. 

Почнемо з того, що проблеми з фінансами можуть спричинити вади психічного й психофізіологічного розвитку. 

Приклад: 

Сім’я бідна і не може собі дозволити якісну медицину й обстеження. Проблеми із здоров’я вчасно не виявляються і з віком поглиблюються. 

Якби така можливість була, то проблему б виявили й вчасно вилікували. Безслідно чи з мінімальними наслідками. Це стосується й інтелектуальних здібностей. 

Скрута впливає й на самооцінку. З віком вона може викликати у дитини:

• невпевненість
• низьку самооцінку
• відчуття «білої ворони»
• страх виділятись

Особливо гостро це проявляється у підлітковому віці. 

Діти, які живуть у скруті, можуть частіше переживати емоційні розлади — депресивний, тривожний, панічний. Мати проблеми з поведінкою — агресія, гіперактивність. 

Це можуть  бути наслідки нестабільної сімейної обстановки та відсутності підтримки. 

Особливо, якщо причина бідності в сім’ї — це залежності батьків (алкоголь, наркотики тощо). Це додаткова травма. 

Але кожна дитина унікальна. І бідність може вплинути по-різному — залежно від підтримки в сім’ї й обставин. 

Одні діти можуть отримати низьку самооцінку, відчуття безпорадності, страх перед майбутнім, відсутність амбіцій. 

Інші будуть рятуватись у гонитві за грошима, «вигризати» собі місце. Матимуть хронічний стрес й втому, внутрішню агресію, проблеми з довірою, страх осуду тощо. 

Як бідність впливає на дітей різному віку? 

Від 3-х років

Орієнтовно до трьох років діти не усвідомлюють того, в яких умовах вони живуть, чи заможна їхня сім’я. 

Їм важливі батьки, безпека й задоволення їхніх ключових потреб. 

Але чим старша дитина, ти частіше вона порівнює себе з дітьми навколо, — «У нього/неї є така іграшка, а в мене немає… Чому?». 

На цьому ґрунті може виникнути відчуття, що вона не така, як інші. Ця думка може спровокувати самоізоляцію у колективі, невміння вибудовувати стосунки з іншими. 

12-17 років

У 12-17 років людина проживає складний підлітковий вік і найбільш вразлива для впливу бідності. На ці роки припадає й період булінгу серед однолітків, а бідність дитини може стати мішенню для нападок. 

З часом підлітки сепаруються від сім’ї, шукають підробіток, щоб здобути свою фінансову незалежність. А можуть, навпаки, закритись у собі, відсторонитись. Це індивідуальні реакції. 

У фільмі «Я і Фелікс» Ірини Цілик головний герой підліток переживає, що не має модних у 1990-х білих кросівок. Друг сім’ї пропонує вирішити проблему збором макулатури, торгівлею і заробити на омріяну річ. 

Як батьки й оточення впливають на стресостійкість дитини, яка росте у бідності? 

Батьки — провідні фігури у нашому житті. Вони грають вирішальну роль у тому, якою буде наша стресостійкість. 

Любов, підтримка, прийняття, щире бажання зрозуміти дитину, сімейні ритуали, традиції  — все це дає відчуття безпеки, сприяє формуванню стійкості. Навіть якщо цьому не сприяє фінансовий стан сім’ї. 

Тоді зростають шанси, що у дитини сформується здорове ставлення до себе, до грошей і до роботи. Тоді їй буде легше будувати соціальні зв’язки. Усе це разом — сприятиме психічному й суспільному благополуччю. 

Рімма Іванова, психологиня

Як бідне дитинство впливає на людину? 

Кожна дитина має вроджені психологічні особливості. Тому, коли мама каже, — «У нас на це немає грошей», то: 

• одна дитина думає, що справа в ній, вона не варта покупки
• інша розізлиться й влаштує скандал
• третя умить забуде мамині слова

І все це може бути в одній родині.

Тому бідне дитинство одних може живити енергією, — «О, я так зароблю, що мало нікому не покажеться. Доб’юся, що житиму в достатку!». 

Інші все життя будуть боятись зайву копійку витратити.

Треті — адаптуються, шукатимуть лазівки, домовлятимуться з людьми, щоб отримати бажане без грошей.

З мого досвіду, це три основні поведінкові програми. 

Як бідне дитинство впливає на нашу самооцінку? 

Психологиня Альона Ступак каже, що у тому випадку, якщо дитина постійно порівнює себе з іншими, стикається з цькуванням, дискримінацією й ізоляцією через бідність, то це звісно має вплив на самооцінку.

Якщо у сім’ї немає грошей, то часто дитині не будуть доступні позашкільні заходи, спортивні секції. 

Це може сформувати відчуття відкинутості, думку про меншу обдарованість чи мені здібності, ніж у інших дітей. Ці думки можуть залишитись з дитиною і в дорослому житті.

Негативні сімейні установки на кшталт «Не жили багато, нема чого й починати» можуть загасити амбіційність людини і вселити в неї страх, що у неї ніколи нічого не вийде. 

Якщо бідність вдарила по самооцінці, то згодом цей вплив пошириться і на інші сфери життя. 

Психологиня Рімма Іванова вважає, що на самооцінку й самоідентифікацію у значній мірі впливає ставлення матері. 

Її похвала, любов, тепло, увага — все це вибудовує у дитини міцну будівлю самооцінки. 

Якщо говорити про шеймінг (публічне приниження, цькування) зі сторони інших дітей, то реакція дитини залежить від відчуття опори у батьках. 

Особливо, батька: у його визнанні особистості дитини, віри в її сили, повазі. 

Вплив бідності на дитину якось можна зменшити? 

Психологиня Альона Ступак каже, що допоможуть: 

• підтримка, любов та прийняття у сім’ї
• психологічна допомога (шкільні психологи, соціальні працівники)
• психо–соціальна підтримка на кшталт волонтерських заходів, соціальних ініціатив з підтримки ментального здоров’я

Вплив бідності на дитину можна нейтралізувати комплексним підходом. Щоб юна людина відчувала підтримку на рівні сім’ї, школи, громади. 

Ще про саморозвиток на вечір:

Віта Корнієнко

журналістка «Вечора»