--14792

25 Липня, 2023

вечорниці

7 сучасних українських комедій, з яких ви спершу посмієтесь, а потім задумаєтесь

Автор: Кромф Ігор

Кінокритик Ігор Кромф розповідає про особливості українських комедійних фільмів.

І пропонує сім цікавих та неординарних сучасних стрічок для вашого вечора, з якими можна і посміятись, і подумати над важливими темами.

Коротка історія української комедії

В українському кіно комедія – це жанр, який має одну з найдовших історій. Починаючи з зафільмованих постановок театру корифеїв на початку ХХ століття і завершуючи сучасними стрічками. 

Починав з комедійного жанру і «батько» українського кіно Олександр Довженко. Його першими спробами в кіно були «Вася–реформатор» – скетч–комедія про пригоди піонера Васі та «Ягідка кохання» про недбалого батька Жана Ковбасюка. На жаль, ці фільми не збереглись до наших часів.

постер фільму Довженка Вася реформатор

В радянський період існування українського кіно комедія часто була тим жанром, в якому режисери могли завуальовано говорити про якісь підцензурні в СРСР речі. 

Так натхненна фільмами Серджо Леоне та Акіри Куросава козацька епічна комедія «Пропала грамота» дала змогу не лише зняти смішне і водночас драйове кіно, а й вперше в радянський час пороздумувати про роль козацтва.

Часто комедію використовували як засіб перенесення в кіно національних та фольклорних замальовок, звертаючись до класиків української літератури – Миколи Гоголя, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка ( фільми «Конотопська відьма», «Вій»). 

Після відновлення незалежності у 1991 році український кінематограф переживав не найкращі часи, зокрема через відсутність стабільної державної підтримки та інших джерел фінансування.

Окрім того, режисери намагались осмислити раніше табуйовані теми в кіно – аварію на Чорнобильській АЕС (фільм «Розпад» Михайла Бєлікова), досвід життя в тоталітарному суспільстві («Лебедине озеро. Зона» Михайла Іллєнка, «Кисневий Голод» Андрія Дончика, «Цвітіння кульбаби» Олександра Ігнатуші) чи цензуровані теми, пов’язані з історією та національної пам’яттю («Голод-33», «Атентат», «Нескоренний», «Залізня Сотня» Олеся Янчука). 

Проте і в ті буремні часи знаходилось місце для комедій. Режисери 1990–х після років радянської цензури раптом отримали можливість експериментувати з будь–якими жанрами та формами.

Так з’явилась неймовірно смішна абсурдистська комедія «Вперед, за скарбами гетьмана!» Вадима Кастеллі, яка висміювала конспірологію та любов до «альтернативної історії».

ФанФакт! В 1990-ті була традиція показувати «Вперед, за скарбами гетьмана!» по телебаченню на День Незалежності.

В ті ж 1990-ті з’являється і сюрреалістична комедія Михайла Іллєнка «Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди», яка своєрідним гумором осмислювала тему української міграції. 

Уже у 2000–х з комедіями, як з українським кіно в принципі, було дуже скрутно. Можна хіба виділити гостросатиричний альманах «Мудаки. Арабески», але то такий різновид комедії для дуже тонкого поціновувача, адже там соціальна сатира значно домінує на гумором. 

З 2014 року, коли в Україні відновилось кіновиробництво, комедія знову почала з’являтись на екранах

Спершу наш прокат заполонили масові стрічки, які хотіли наслідувати американську комедію 2000-х. Але через обмаль ресурсів це виходило не дуже вдало (франшизи «Скажене весілля», «Свінгери», «Любов і блогери»).

Тоді почали з’являтись інші варіанти комедійних фільмів, які міксували комедію і драму (так зване драмеді), комедію і мюзикл. Комедійні елементи з’явились навіть у документальному кіно. 

А тепер – добірка сучасних українських комедій, з якими можна і посміятись, і над проблемами подумати.

«Мої думки тихі»

Реж. Антоніо Лукіч, (2019), IMDb 7,8
Кому дивитись:
матерям та їх дітям.
Де дивитись: Megogo, SweetTV, Takflix 
На що звернути увагу: спів рахівського крижня.

Дебютна робота Антоніо Лукіча, яка створила справжній фурор в українському кінопрокаті та стала одним з драйверів сучасного українського кіно. 

Роад-муві про дорослого інфантильного звукорежисера Вадіка, який немає жодних чітких цілей та планів на життя. Та його мами, яка не хоче визнавати, що дитина виросла і більше не залежить від неї. 

Цій парочці доведеться вирушити в дуже смішну, але водночас дуже сентиментильну подорож матері та сина, щоб нарешті розібратись у власних стосунках. 

«Герой мого часу»

Реж. Тоня Ноябрьова, (2018), IMDb 6,7
Кому дивитись: тим, хто колись перебирався з маленького міста у велике.
Де дивитись: Megogo, SweetTV
На що звернути увагу:
фінальна сцена з арт-інсталяцією.

Дебютна робота режисерки Тоні Ноябрьової про «простого хлопця» Жорика, який приїхав з провінції підкорювати столицю. 

Він намагається знайти роботу, а також привернути увагу значно багатшої дівчини, в яку «закохався з першого погляду». 

Стрічка наповнена саркастичним гумором про два світи Києва: світ фешенебельних офісів та арт-просторів та замурзаних спальних районів. Дістається від Ноябрьової обидвом «світами». 

«Королі репу»

Реж. Мирослав Латик, (2021)
Кому дивитись: усім, хто в юності хотів бути зіркою та всім, хто в юності був хуліганом.
Де дивитись: з 3 серпня в українських кінотеатрах
На що звернути увагу:
Музичне оформлення фільму створила майже вся українська хіп-хоп сцена. Готуйтесь оновлювати плейлист.  

Казан і Арахіс – сільські хлопчаки, які мріють стати зірками реп–сцени. Але в селі для цього не так багато можливостей.

Казан, який захоплюється ганста-репом, потрапляє у вир справжнього криміналу, який дуже сильно змінює його життя. 

ФанФакт! Одну з головних ролей у фільмі виконує Антон Wellboy. Фільм зняли ще до його популярності як співака.

«Співає ІФТКЕ»

Реж. Надія Пафран, (2019)  IMDb 8,1
Кому дивитись: усім, у кого співає душа.
Де дивитись: Takflix
На що звернути увагу: просто відпочивайте душею. 

Найкращий гумор, той який народжується в житті.

Документальна стрічка Надії Парфан розповідає про працівників комунальної організації у Івано-Франківську, які окрім того, що займаються тепломережею міста, ще разом виступають у хорі. 

Аж раптом на працівників звалюється одночасно два складних відповідальних завдання: підготовка систем до опалювального сезону та репетиції до майбутнього виступу. Доводиться поєднувати пісню та ремонтні роботи.

 «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» – це дуже тепла та добра історія, сповнена побутового гумору, який виникає спонтанно та завжди влучно. 

«Безславні кріпаки»

Реж. Роман Перфільєв, (2020) IMDb 7,0
Кому дивитись: фанатам Тарантіно, самурайського кіно і Тараса Шевченка.
Де дивитись: SweetTV, Takflix 
На що звернути увагу: екшн-сцени, одні з найліпших в українському кіно.

Синопсис цього фільму звучить абсурдно: Тарас Шевченко знайомиться з самураєм і бореться проти пана Енгельгарда, щоб врятувати своє кохання

Насправді ж фільм – це просто неймовірно смішний та епічний оммаж на фільмографію Квентіна Тарантіно. Тут можна знайти посилання на «Убити Білла», «Джанго звільненого», «Мерзенну вісімку» та «Безславних виродків».

Стрічка намагається деконструювати забронзовілий в шкільних підручниках образ Шевченка та розповісти нам байку про Шевченка-самурая.

Окрім великої кількості гумору, у фільмі досить непоганий екшн, а також краєвиди дніпровських круч та саундтрек у стилі українського фанку 1970-х.

«Гуцулка Ксеня»

Реж. Олена Дем’яненко, (2019), IMDb 7,1
Кому дивитись: фанатам мюзиклів.
Де дивитись: Takflix
На що звернути увагу:
на пісні, а ще на карпатські краєвиди.

Мюзикл, який переносить нас у Ворохту 1939 року. Американець Яро повинен одружитись на українці, інакше батько не віддасть йому свої статки.

Хлопець знайомиться з гуцулкою Ксенею, яка ламає усі плани хитромудрого Яро.

Важливий контекст фільму: події тут відбуваються за кілька тижнів до початку Другої світової і окупації Ворохти радянською армією. 

Фан Факт! Камео у фільмі виконали українські гурти «ДахаБраха» та «Dakh Daughters».

«Люксембург, Люксембург»

Реж. Антоніо Лукіч, (2022),  IMDb 8,1
Кому дивитись: дітям, чиї батьки розлучились, і тим, хто виріс в маленьких містечках.
Де дивитись: Netflix, Megogo, Takflix
На що звернути увагу:
вся сіль цього фільму – у його діалогах.

Розпочали цю добірку дебютним фільмом Лукіча, а завершимо його другим повним метром. Режисер знову досліджує тему сім’ї. Але якщо в «Моїх думках тихих» це була історія про роль мами, то в «Люксембург, Люксембург» – тата.

Лубенські хлопці Коля та Вася (Аміл та Раміл Насірові з «Курган&Agrergat») живуть своє просте життя. Перший їздить на маршрутці та влазить в якісь сумнівні оборудки, а другий служить в поліції та намагається витягувати брата з «блудняків». 

Аж раптом братам треба їхати в Люксембург, де начебто помирає їхній батько – колишній кримінальний авторитет, який покинув родину багато років тому.

Лукіч створює ще одне роад–муві про переоцінку родинних цінностей. Цього разу про роль тата та братніх стосунків.

Почитати ще про кіно на вечір:

  • Рецензія на «Опенгеймер» Нолана – чому це найкращий фільм режисера.
  • Відгук на «Барбі» Гервінг: чи справді фільм став маніфестом фемінізму?
  • Що таке «літні блокбастери» і до чого тут «Щелепи» Спілберга.
Кромф Ігор

Кромф Ігор

читати наступне

Ось про що ми пишемо в інших рубриках

Київське ескімо, смак борщу, сиру й хліба: 7 закладів Києва з оригінальним морозивом

«Чоловік з передової хвалив дистанційний мастурбатор»: як секс-іграшки допомагають парам кохатися на відстані