![--25871](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/18-2.png)
24 Листопада, 2023
вечірнє місто
«Аж волосікі на шкірі підіймаються»: що таке плейбек-театр та чому там нема сценаріїв. Репортаж
Автор: Ольга Бродська
Київ, вітряний осінній вечір. Метро «Либідська», 18:00.
Я поспішаю до театру. З собою взяла історію. Бо у плейбек-театр «На варті» йдуть «зі своїм».
Тут не буде вистави за сценарієм. Актори гратимуть те, що розкажуть їм глядачі.
Як ви?
Плейбек виник у 1975 році в США і відтоді поширився на 75 країн світу. Його засновники мріяли залучати глядачів до дійства, створювати інтерактивні перформанси. Так театр отримав новий жанр.
Тільки від історії глядача залежатиме, що це буде: драма, детектив чи комедія.
В Україні плейбек існує з 2001 року. Таких театрів у нас багато – плейбек розвивається. На сьогоднішній перформанс sold out був ще добу тому.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/398168703_1326947414617613_7947284055493253144_n-scaled.jpg)
У непримітному підʼїзді ховається культовий театр «Дах», саме тут сьогодні буде вистава. Невелике фойє, воно ж бар. Туди черга.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/398041529_888146622836146_959268811358581208_n-scaled.jpg)
Акваріум з черепашкою, диванчик, маски на стіні та одяг, що звисає зі стелі. Сюди приходиш і розумієш: творчим можна зробити будь-який простір.
Збираються глядачі: подруги, сімʼї з дорослими дітьми, пари поважного віку – різношерсті.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/371535447_3156835194611981_1893486477558214261_n-scaled.jpg)
Третина з них не знає, що таке плейбек. Хтось у радісному очікуванні, хтось сховався в думках.
Чорна сцена. Зліва – фортепіано, бубен, маленький ханг, деревна жаба з палицею та інші музичні інструменти. Справа – два стільця.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/398288295_246958985062957_4528764021445535543_n-scaled.jpg)
Виходить ведучий Вітя: його посада тут називається кондактор. Він – міст між акторами та глядачами.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/398237719_287712210343875_650330864918125331_n-scaled.jpg)
Вітя вітається і питає:
– Як ви?
У кого є історія?
Тиша. Ми не були з порогу готові до того, що комусь не пофіг, як ми. Вітя питає, як ми доїхали, який настрій зараз. Питає не як ведучий. А як друг.
Потроху публіка шевелиться і поодинокі репліки про затори і холод долітають до сцени.
– Я як натягнута струна, – чую дівчину з останнього ряду.
На сцену виходять четверо акторок. Всі у чорному і босі.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/368019118_905746560409816_5214515989328877472_n-scaled.jpg)
Кондатор представляє їх:
– Ната. Галка. Слава. Дарина.
Вони не вітаються з нами. Просто стоять і дивляться кудись крізь аудиторію. Вітя каже, що спочатку вони розкажуть свої історії.
– Моєї мами немає уже два роки, – Ната виходить вперед. – Я помічаю, що стаю схожою на неї.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/405363658_294236453600050_8337499088541587559_n-scaled.jpg)
Вона розповідає свою історію і стає на місце. За нею діляться не менш сильними інші.
Театр «Дах» похитнувся і пірнув. Акторки одразу занурили нас на ту глибину історій, якими можна ділитися тут і зараз.
– У кого є історія? – Вітя звертається до нас.
У мене все добре. Мені за це соромно
Плейбеківці вірять, що кожна історія має бути почутою.
Крім звичайних перформансів для широкої аудиторії, плейбек-театр «На варті» допомагає адаптовуватися. Проводить окремі заходи для певних груп. Наприклад, для ВПО та для людей з інвалідністю.
Тут немає професійних психологів. Та іноді для розуміння, як жити далі, потрібно подивитися на ситуацію збоку. Це і є місією плейбеку. Сьогоднішня тема – «Чому я?»
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/398254415_185556471292975_4967242320648516962_n-scaled.jpg)
– У мене все добре, – раптом звучить голос глядачки.
У всіх інших німе питання: і шо?
– У мене все добре, – каже ще раз вона. – І мені за це соромно.
Їй погано, коли у неї все ок. Парадокс? Ні, війна. Як дозволити собі радіти, коли так багато людей страждає?
Акторки оживають. Не обмінявшись словами чи хоча б поглядами, вони одразу починають грати.
Причому так, наче досконало вивчили сценарій. А сценарію нема! Всі вони довго вчились акторській грі та взаємодії між собою.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/370286774_363122266128570_8883166340251118735_n-scaled.jpg)
Лідерка театру Ната розвиває плейбек в Україні більше 12 років.
Вона веде курси, де кожен охочий може навчитися так грати.
Паралельно викладає плейбек у КПІ.
Дарина була частиною кримського плейбек-театру. Тепер грає для киян.
Слава та Галка близько 4 років служать історіям.
Галка, Ната, Слава і Дарина стають голосами у голові дівчини.
Кожен голос кричить про своє. Один про сором, інший про право на емоції. Дівчата утворюють на сцені живу скульптуру.
Пара хвилин дійства – і стали на свої місця. Зала вибухає оплесками.
Історія волонтерки
Вітя знову питає:
– У кого є історія?
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/398263664_1037657020706104_5116081208988130919_n-scaled.jpg)
Я піднімаю руку. Разом зі мною ще кілька людей готові говорити. Вітя обирає дівчину у рожевому светрі. Вона виходить на сцену і сідає поряд з ним.
Волонтерка. Робить збори. Та донатять все менше. Їй болить, що не може через це допомогти ЗСУ. Не розуміє, як заохотити. І чому інші не розуміють, що армія нині – пріоритет.
Акторки беруть по стільцю. Тепер кожна з них – людина. Галка – це оповідачка. Вона швидко говорить про запити і закупи, тормошить інших, бігає між ними.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/396837583_1495393734572944_5039811111054642127_n-scaled.jpg)
Дарина – та, хто дуже втомився. Працює на двох роботах, а грошей більше не стає. Нема сил навіть репостнути сторіз про збір на дрон.
Слава – та, хто донатить. Але сьогодні її гроші йдуть не оповідачці, а на інший збір.
А Ната – це хлопець. Він не донатить. Він відкладає гроші, бо його можуть призвати у будь-який момент. І хто купить тоді дрон йому?
Акторки завершують історію і шикуються в ряд перед оповідачкою. Пильно дивляться їй в очі.
– Дякую, – каже вона їм пошепки.
Якби це був мій сон
Дівчата знову завмирають до наступної історії. Якою вона буде?
Стільчик на сцені займає білявка-зумерка. Її історія про те, що вона не хоче виправдовуватись. Вітя питає, коли востаннє відчувала це.
– 3 хвилини тому, – каже. – Коли дивилась історію про донати. Я не доначу.
– Чому?
– Яка різниця, я не хочу виправдовуватись!
Ще оповідачка не хоче говорити українською мовою. Не розуміє навіщо. Мої руки стиснулись в кулаки.
…На обличчях акторок не затремтів жоден мʼяз. Зараз вони в особливому перформативному стані: це допомагає грати різне. Навіть те, що йде всупереч з системою цінностей.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/397109322_3498838637031531_1656985406688772980_n-scaled.jpg)
Якщо ж історія занадто сильно дисонує – можна підняти руку і відійти. Але кожна складна історія для акторок – виклик. Долаєш себе – ростеш.
Вони показали цю розповідь через театральну форму «Якби це був мій сон»:
– Якби це був мій сон, у мене був би зашитий рот, – Ната замовкає. Навколо неї інші говорять. Хейтять її. Вона мовчить.
Білявка забирається зі сцени.
Завершальний мажорний акорд
– У нас є час на останню на сьогодні історію.
На стілець оповідача сідає чоловік. Він ростив сина сам після розлучення. А з початком великої війни колишня дружина забрала сина, вивезла в іншу країну і не дає їм спілкуватися.
Біль батька акторки показали кольорами полотен, які з’явились на сцені. Він дивився і плакав.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/377293605_4331239337101092_5935163900426035118_n-scaled.jpg)
Найсильніша історія сама собою виринула у цей простір в самому кінці. Завершальний мажорний акорд.
…Дякуємо акторкам і кондактору оплесками. Вони пропонують зустрітися за мить у холі і обмінятися враженнями під келих вина.
Я не спішу виходити: там – уже та сама білявка. А моя сусідка по ряду Люда ще тут. Вона вражена тим, що побачила.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/398222786_1069665040893633_1014162972631143088_n-scaled.jpg)
Через півгодини скаже мені на прощання, що планує навчатися плейбеку.
Правильність мозаїки
На барі лишилось тільки «Каберне». Акторки одягнули светри, та досі босі. Їх обліпили глядачі.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/397903622_1062630191584714_9162665421701908218_n-scaled.jpg)
Мені подобається плейбек, граю в кількох театрах. А працюю логопедом. Балдію, що навіть історію про битовуху – типу як я їхала в маршрутці, можна перетворити на мистецтво.
Слава
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/398226238_996593951444447_6716913957370963152_n-scaled.jpg)
Я працюю педагогом, але рада, що можу бути дотичною до плейбеку
Галка
– До речі, прикол: коли чую історію, яка довго замовчувалась, хочеться чхнути. Так розумію: буде щось сильне і важливе, – додає Галка.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/398488036_875655227549062_6581628404867208129_n-scaled.jpg)
– Найбільший кайф – правильність мозаїки, – ділиться Дарина. – Я фотограф. Відчуваю гармонію буття. Це коли все так правильно, що волосікі на шкірі підіймаються.
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/370234939_367390889116550_3755547579563070623_n-scaled.jpg)
Плейбек-театр не дає порад. Але ми можемо послухати. І показати глядачеві більше, ніж він бачить сам у цій історії. Допомогти. Об’єднати людей. Дати їм відчути, що вони важливі.
Ната
Закінчується уже і «Каберне».
![Плейбек-театр «На варті»](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/11/398004971_720107932952949_3085365507059074978_n-scaled.jpg)
Набираюся сміливості спитати Вітю, чому він не обрав мою історію:
– А вона виникла у тебе під час перформансу? Ні? Тому і не обрав. Під час плейбеку все має відчуватися тут і зараз. Це особлива магія. Інакше мозаїка не складеться. Приходь ще. І без заготовок!
Моя віра в людей зміцнилась. Приходьте. Ваші історії важливі.
Коли наступні вистави:
- Сьогодні, 24 листопада, буде плейбек від школи «Образ»
- За наступними слід чекати афішу на сторінці театру
![Ольга Бродська](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/04/f79937dc-ff03-4a91-93fc-756e660e384c.jpeg)