5 Жовтня, 2023
вечірнє місто
Коханки верхи на президенті та сланцевий газ: про що ставлять п’єси у київському театрі
Автор: Ольга Бродська
Сланцевий газ: «за» чи «проти»? Це питання, яке мені сьогодні помахало з минулого.
Ще президент напився, а його коханка робила тест на вагітність у туалеті.
Тримайтесь за поручні: розкажу про вкрай дивну виставу, яку я сьогодні подивилась.
Треба було брати 38-й
Запах вогкої цегли, старої деревини і пилу, що осів на лампи. Так пахне у під’їздах в центрі столиці. Піднімаюсь на третій поверх – тут нині молодий театр «CULT».
Другий ряд, 11 місце. Зала на більш як 100 місць заповнена вщерть: хороші передчуття. Має бути круто! Чи ні?
На сцені з’являється головний герой: президент Бернард. Країну не називають, за задумом авторів – якась європейська.
Ще в основі п’єси образ президента США Джона Кеннеді, який, якщо вірити чуткам, був бабієм. Постановка побачила світ у 2016 році. Власне, це все, що треба знати перед переглядом.
Президент Бернард з насолодою знімає тісні туфлі:
– Треба було брати 38-й
Мабуть, щоб тисли ще дужче і вечірня насолода була ще сильнішою. У тонкій комбінації випорхує перша леді: пропонує коханому чоловіку картоплю по-баварськи і чай.
Через деякий час повертається і пропонує замість цього всього себе: вигинається кішечкою і застигає у дверях.
Жіночі стегна цінніші за енергетику
Виставу позиціонують як еротичну, тож вказана категорія 18+…
Але президента дружина не збуджує. Зате нічо так спічрайтерка Софія: вона зайшла затвердити кілька дрібниць по промові.
І знову не дають їм лишитись наодинці: тепер у виставу вривається офіційна коханка Бернарда Емма: чорний комбінезон, високий хвіст і сережки-кільця.
Президент захоплено каже:
– Цінніше енергетичного сектору тільки жіночі стегна, груди і очі!
Зала не реагує на жарт. Тиша.
Емма трохи потіскалась з президентом і видала:
– Сьогодні вночі тебе намагатимуться скомпрометувати. Це все злодії з організації «Театр». Вони хочуть, аби ти підписав закон про видобуток сланцевого газу.
Мене флешбечить у час, коли наші проблеми крутились навколо газу, корупційних схем та олігархів. Відчуття, наче дивлюсь дуже старий випуск новин.
Але навіщо? Що цікавого у цьому періоді? Якщо уже відволікатися від сьогодення, то на яскравіші роки та події.
Поки я думаю, Емма продовжує:
– А я агентка «Контртеатру». Біжимо разом, негайно!
Дружина проти коханки
У повітрі запахло трешатінкою. Повернулась дружина. Емма попросила чаю. Їй чай таки дістався, правда, чорний. А вона хотіла зелений. Дружина замінила чай. Між коханкою та законною почала наростати напруга:
– Чому ви не п’єте чай, Еммо?
– Гарячий
Дружина лізе пальцем у чашку:
– Та ні, нормальний
На фоні маячить особистий охоронець Олег. Він на спір кулі великого калібру в армії ковтав і жонглював гранатами. А зараз пропустив Емму, яка невідомо як попала в будівлю. Дружина та Емма тим часом звинувачують одна одну:
– Це ти з «Театру», а я з «Контртеатру!»
– Ні, це ти!
Кожна намагається паралельно довести, що саме вона щиро кохає Бернарда, і лащиться до нього.
Президент тим часом дістає пляшку горілки і починає пити.
Згодом алкоголем накачуються усі герої. Розумію, що мені не імпонує жоден з них.
Ще мить: Софія танцює на стільці, а Емма та дружина – перед президентом. Ось уже Емма зверху на Бернарді…
Антракт.
Бутер зі шпротами
Невеличкий бар органічно вписався в історичні стіни театру: полички на цегляній стіні, дерев’яні столики.
Чайник «Все буде Україна».
А це що? Оооо!
Бутербродики з ковбаскою та шпротами! Пахнуть. Стаю у чергу.
Поряд дві жінки, питаю, як їм вистава:
– Цікаво, весело, – відповідає одна з них. – Сланцевий газ – це про наш регіон. Ми самі з Донецька…
Бармен, напевно, тут вперше. Має листочок з цінами, проте назв алкоголю він не знає. Прошу келих білого вина. Дістає пляшку:
– Здається, оце біле. Тільки не знаю, сухе чи напівсолодке: тут незрозумілою мовою.
Черга вивчає пляшку. Вердикт: це сухе, Італія.
Бутер зі шпротами під італійське вино у театрі: шикарний вечір.
Жінки, чому з вами так складно?
Третій дзвінок. Президент на нас чекає. Він виходить в зал і гладить по голові глядачку з першого ряду:
– Дорогі мої жінки, я вас так люблю, чому з вами так складно?
Тим часом Емма заявляє, що вагітна. Для перевірки цього факту дружина Бернарда веде її в туалет. До п’яного в дим президента підкочується Софія:
– Нарешті ми наодинці.
Та він не ведеться. Тоді спічрайтерка лягає на підлогу і розставляє ноги. Бернард розстібає штани…
Але тут всі повертаються. Тест показав цілих три полоски. Охоронець Олег закохується у Софію і пропонує їй вийти за нього. Софія ж повідомляє усім, що вона з «Контртеатру»:
– А ще кожна жінка, що побувала у ліжку президента, повинна мати права.
Це треба записати окремою главою у Конституції.
Глибоко в… колодязь
Президент сідає на диван і хапається за голову:
– Я ще не залазив так глибоко в… колодязь.
По залі прокочується трохи смішків.
Кульмінація: президент лежить на підлозі:
– Не хочу бути президентом, хай цю кашу розхльобує хтось інший.
Над ним нависають усі іншій актори, дружина каже:
– Як легко тобою маніпулювати! Нема ніяких «Театрів» і «Контртеатрів». Я дізналася про твої зради, і ми разом придумали цей план. У нас всі твої рахунки, хабарі і схеми. Тепер ти будеш робити все, що ми скажемо.
І радісно йдуть зі сцени святкувати.
З’являється донька Бернарда, яка навчається в Лондоні. Теж починає нести шпигунську дичину. Та він її викриває, бо пластична операція ідеальна, але пахне його дочка не так. Актори йдуть на поклон. Хтось кричить «Браво!»
Я роздивляюся глядачів: одні стоять у щирому захваті, інші сидять з кислими мінами. А в мені буря емоцій.
«CULT» – молодий театр, відкрився під час великої війни. Мистецтво живе, і це дуже круто. Людей у залі багато, театр люблять. Актори також молодці: зіграли чудово. Але щоб що?..
Чи чіпляє нині тема сланцевого газу? Мене особисто аж ніяк. Від сьогодення я не відволіклася. Все думала: як би цей президент вів себе під час повномасштабного вторгнення. А на танці зраджених жінок заради прихильності впливового чоловіка у 21 столітті відверто гидко дивитись.
Спускаюся вечірнім Києвом вниз до «Театральної». Несу в собі бутер зі шпротами і тотальне нерозуміння таких вистав.