Порозглядати дерев’яне мереживо на будинках чи сходити на крафтове пиво? Де вечорами поїсти та прогулятись у Чернігові, радять місцеві жителі

«Вечір» з’їздив до Чернігова в експедицію, і скоро ви побачите зняті відеоісторії.

Та окрім того, «Вечір» розпитав чернігівчан, які люблять та знають місто, про їхні вечори. А ще попросив порадити, куди піти в місті після 18:00.

Віра Курико

журналістка, авторка документальних книг

Щовечора, повертаючись додому, Віра бере великий повідок, який світиться вночі, та йде гуляти зі своїм собакою. 

«Гуляємо кожного дня одним і тим самим маршрутом: ми виходимо з дому, ідемо по каву в мою улюблену «Краще кава». Там можна поспілкуватись із баристами, поговорити, як у кого пройшов день», – розповідає Віра.

Далі вони йдуть до невеликого парку на районі. Там на них вже чекають інші «собачники». 

«Поки наші собаки гуляють,  ми спілкуємось. Часом хтось із дівчат може спекти щось смачне. Є чоловіки, які варять домашнє пиво або наливку. Ми це тестуємо. У нас класна спільнота собачників, але бачимось лише вечорами».

Після прогулянки Віра доглядає свої вазони, їх неї багацько – більше сотні.

«Я їх обрізаю, поливаю, оброблюю та милуюсь ними. Рослини забирають у мене багато часу, тож тільки ввечері можу ними займатись».

Також Віра ввечері читає книги або розмовляє по телефону з чоловіком.

«Вечір — єдиний час, коли ми маємо можливість поговорити, бо він військовий. 21:00 – наш час. І ти просто сидиш і чекаєш, чи він подзвонить. Раніше я ходила в театри та на різні тусовки, але повномасштабна війна все змінила.

Я трошки закрилася в собі, у своїй квартирі. З собакою, рослинами і телефонним дзвінком».

За вечірнім дозвіллям у Чернігові Віра радить сходити в Чернігівський обласний музично-драматичний театр або у Чернігівський обласний молодіжний театр. 

Також пропонує прогулятись на Болдині гори, щоб подивитись на вечірнє місто зверху.

«Там похований Михайло Коцюбинський. А ще там є великі язичницькі кургани 10-11 століття. Там прекрасна атмосфера та чудове місце».

Коли ви вже добре прогулялись та зголодніли, то Віра радить поїсти у вареничній «Балувана Галя». А потім забігти на крафтове пиво у «Bierwelle».

«На жаль, позакривались місця, які можна було визначати як культові. Бо вони і трималися ледь-ледь, а карантин і бойові дії їх добили».

Станіслав Іващенко

керівник проєкту «Дерев’яне мереживо Чернігова»

Разом зі командою волонтерів Станіслав відновлює старовинне оздоблення на будинках Чернігова.

Зараз Станіслав не часто буває у Чернігові. А коли є така можливість, то проводить вечори зі сім’єю. 

«Кожного разу, коли я в Чернігові, ввечері намагаюсь проводити час з мамою. Ми ходимо гуляти, іноді відвідуємо кафе, щось дивитись по телевізору, або просто сидимо і п’ємо чай».

Якщо ви у Чернігові, то Станіслав радить ввечері відвідати головну площу міста, щоб прогулятися. Сходити до Чернігівського Валу та у сквер Богдана Хмельницького.

Повечеряти Стас радить сходити у «Барашку»:

«Назва трохи дивна, але кухня смачна. Це такий собі мікс європейської та близько-східної кухні. Вони класно готують м’ясо, а ще печуть власний хліб».

Також пропонує зайти у ресторан «Хряк»:

«Для любителів дерев’яної архітектури, мабуть, цікаво відвідувати заклад, який називається «Хряк». Цей ресторан розташований у старовинному дерев’яному будинку. І хоч вони його спаскудили, але для тих людей, які заходять до нього з фасаду, він виглядає шикарно».

Роман Закревський

фотограф

Нещодавно Роман облаштував свою студію у старенькому будинку, тому багато часу проводить саме там.

Поруч з ним — пес Арчі.

«На цьому етапі мого життя вечір — час, коли я думаю про те, що можу сьогодні зробити, щоб завтра стало трохи кращим. Це час, щоб порефлексувати і думати, що робити зі своїм життям».

Гостям Чернігова Роман радить відвідати обласний драмтеатр і, не поспішаючи, прогулятись центром міста, сходити на Чернігівський Вал.

Після прогулянки – зайти у бар «Просвіток», розташований майже у центрі міста. Або у кафе «Pasta Basta», там смачно готують.

Серкожаєва Еля