Сало, медовуха і сімейний бізнес: вечірній репортаж з ялинкового ярмарку в Києві

“Купити ялинку в Києві 2023”. “Ціни на дерева”. А хто стоїть за тим, аби вдома зрештою запхала ароматна хвоя?

Санта Клаус їздить на оленях з пенсійним посвідченням. Дідо вже у віці, тому має ельфів-помічників.

Хтось виготовляє і упаковує іграшки, а хтось піклується про оленів. Кожен працює на досягнення спільної мети: подарувати малечі і тим, хто вже давно не вірить у дива, новорічний настрій.

Миколайчик також має своїх рятівників. Щоправда, українські ельфи одягнені в гірськолижні костюми, мають людські вуха, і живуть на Волині, а не на Північному полюсі. Їхня місія – продавати ялинки.

Вже 25 років велика родина з міста Ковель приїжджає в столицю торгувати «новорічними» деревами. Це сімейний бізнес, який переходить від батька до сина.

Під вечір 31 грудня чоловіки грузять нерозпродані ялинки на своїх «оленів», і рушають додому, святкувати Новий рік з сім‘єю.

Як тривають зараз їхні вечори – читайте в репортажі.

Де купити живі ялинки в Києві

Поділ, зупинка – Житній ринок. Ввечері тут шастають переважно хіпстери, які повертаються додому після роботи (фільтр сам себе не купить).

У передріздвяний час цей клаптик землі перетворюється на штучно засаджений ліс. На Верхньому Валі, 16 є офіційна точку продажу ялинок.

На вузенькому бульварі припарковані фури казкових масштабів, а навколо розсаджені сосни і ялинки: якісь ще запаковані у сітку, якісь вже причесані та чекають свого власника.

Скільки коштує ялинка?

Цього року ціна ялинки стартує від 400 грн і до 5 000. Сосна – дешевша, живописні ялинки – дорожчі, адже привезені з-за кордону: з Німеччини та Данії.

Окрім солодкого запаху сосни, тут віє стійким тестостероном. У таборі мешкають виключно чоловіки, об‘єднані сімейними вузами.

Зяті та сини крутяться навколо батька – він тут головний. «Ето всьо мойо», – показує чоловік з густими зморшками на машини та дерева. А також – на розкидані знаряддя праці: сокири, пилки, ножі та «бочки» – саморобні пакувальні машини.

В майстерні чепурять дерева: обрубують зайві гілочки (а потім їх окремо продають), досягають рекламного вигляду і роблять зі стовбурів підставки.

Та більшість часу чоловіки втоптують сніг і палять цигарки – ліки від нудьги. А хтось знаходить нове знайомство з бариста з кав‘ярні поруч. 

Чи популярні сьогодні живі ялинки

Юрі – 39, він займається ялинковим бізнесом вже близько 25 років. Спочатку спостерігав за батьком, набирався його досвіду. З 19 почав їздити заробляти самотужки.

Має трьох дітей: 6, 8 та 12 років. Щороку, після відрядження, привозить їм подарунки.

Поруч з «табором» є магазин солодощів, та Юрко не обмежується набором цукерок, намагається купувати іграшки – якщо продажі успішно просуваються.

Собі Юра купив пахучу сосну, і вже передав її додому кумом, який їхав з Києва до Ковеля. Аншлагу немає.

Час від часу на ялинковий ярмарок ліниво заходять покупці. З різних причин.

Комусь треба ялинка для декору нового закладу, а для когось це перша ялинка в дорослому житті.

Як обирають новорічну ялинку

Двоє напівзігнутих хлопців несуть важку ялинку. Нікого не помічають на шляху, прямують вглиб бульвару. Іноді перепочивають, аби відвести дух і набратись сил на нову дистанцію.

Ледве не збили нових відвідувачів – Рому та Андрія. Рома вмовив Андрія прийти на базар, хоча той проти живих ялинок, вже давно купив собі штучну. Хлопці ретельно обирають ялинку, дивляться на щось маленьке та компактне.

«Чим доросліше стає людина, тим хочеться чогось простішого», – каже Рома. Врешті, зупинились на мінімалістичній красуні: низькій, і не надто пухнастій, сосні.

Леся та Настя разом з собакою прийшли по ялинку. Дівчатам захотілось купити її, щоб був затишок і відчуття свята. «Це заспокоює і приносить усмішку. Це, напевно, наша перша ялинка в дорослому житті, коли батьки у себе вдома, а у нас свій дім. Будемо прикрашати будь-чим, що є в хаті. Що знайдемо – те і буде на ялинці», – каже Леся.

Є й ті, хто приходить за ялинкою для роботи.

Ялинка для бізнесу

Ксенія та Ігор обирають ялинку для нового бару, який невдовзі відкриють на Подолі. Назву і деталі допоки тримають в секреті.

«Ми дивимось ялинку для закладу, там буде натуральна лісова концепція. Тому намагаюсь підібрати всі матеріали живі. Зараз ми хочемо прикрасити все хвоєю», – розповідає Ксенія. Каже, що купує ялинку з «величезними докорами сумління», та тема закладу вимушує іти на поступки з совістю.

Зараз вдома у Ксенії та Ігоря стоїть штучна ялинка, проте ще декілька років тому купували живу: «Це не екологічно: дерево росте стільки років, а потім воно загине через пару місяців існування. Хоча в мене вона стояла до червня. Я викидала її вночі, коли ніхто не бачив, щоб мене в дурку не забрали».

Для Ксені жива ялинка – це про диво, яке принесли в квартиру. Каже, що «штучна ялинка все ж ніколи не передасть це відчуття».

Пара ходить між рядами деревцят, а продавці виконують побажання відвідувачів: покрутити ліворуч-праворуч, відкрити замотані в сітку ялинки.

Торгівля схожа на риболовлю. Продавці вичікують свою здобич, а коли клює –  намагаються втримати. Та не всіма способами – торгуватись чоловіки не люблять.

Ігор розглядає високу сосну за 1800 грн. «Віддасте за 1500?», – питає. Та Юра скидає тільки 100 грн і безапеляційно відрізає: «1700». Домовились.

За декілька днів на цю ялинку буде дивитись багато відвідувачів. Ялинка має вийти красивою, адже прикрашатимуть українським брендом, який виготовляє новорічні іграшки з глини – uakod.

Звідки новорічні ялинки в Києві

Всі ялинки чіповані помаранчевою пов‘язкою на верхівці – все офіційно. Головний новорічний символ долає довгий шлях перед тим, як потрапити в домівки.

Спочатку слід звернутися до місцевого лісництва, замовити потрібну кількість дерев. Аби процес рушив з місця, майбутні продавці проходять усі бюрократичні етапи.

Лісники вирубують дерева в місцях, де це дозволено на законодавчому рівні (ідеальна картинка). Потім логістика – ялинки везуть замовнику, який стає фактично посередником між покупцем та лісництвом.

Відповідно, робота кожної людини оплачується. А ще бензин, що теж відбивається на ціннику ялинки.

Кінець робочого дня і баня

Чоловіки мотають кола і визирають довкола – потік відвідувачів поступово стихає. Юра чухає лоба під шерстяною шапкою і прямує в супермаркет за хлібом. Все інше: сало і пекуча медовуха – домашнє.

Допоки Юрко ходить столичними магазинами, інші «ельфи» змотують ялинки, і трамбують ними фури.

Кожні три дні чоловіки ходять у баню неподалік. Хтось один завжди лишається на варті, сьогодні черга Юрка. Всі інші трохи поспішають, аби скоріше попаритись.

Пакують дерева в режимі 2х, всі рухи виконують механічно. День продавця починається і закінчується з сітки. Після тижня роботи голова перестає думати – руки запам‘ятовують фізичну дію.

Юрко повертається з пакетом, і одразу біжить до інших допомагати. Пакувальна машина «пушка» – важка, її закидають у фуру гуртом.

Вечеряють салом з медовухою

Старшина-вусань підганяє всіх до столу. Юра відчиняє дверцята свого буса і дістає звідти газовий балон, продуктовий ящик, як на базарі, та пательню вугільного кольору. На ній лежать шматки сала, які залишилися зі вчора.

Жирові прошарки шкварчать на весь Поділ. Чоловіки накривають поляну на імпровізованому столі – підставці під ялинку. Юра ставить банку пісочної солі, огірки та золотисту медовуху.

«Де Рома? Знову пиздить по телефону? Щось він сьогодні ні риба, ні м‘ясо», – каже головний і починає того гукати.

Рома в коричневій дублянці спускається і повільно рухається до чоловіків. «Що ти там, сексом по телефону займався?», – жартують. Рома відхрещується.

Тут починає пахнути смаженим, значить сало відтануло після морозного дня. Чоловіки розливають по чарках 50 г «пального» і кожен заливає у свій бак.

Продавці ночують в холодних машинах. Якими ще способами вони зіграваються, окрім медовухи?

«Запрошуємо дівчат, і разом зігріваємось», – віджартовуються. Та насправді секрет – покривала, і гірськолижні костюми.

Ще по одній чарці – на цьому вечеря закінчується, чоловіки збирають речі до бані. Юра лишається в ролі охоронця разом з Романом. 

Ті, хто дарують емоції

Робочий день «ельфів» закінчується о 21 годині. Останній покупець бере самі гілочки, після чого Юра і Рома починають спаковувати останні ялинки.

Щодня чоловіки виконують рутинну і важку роботу. Похід на ялинковий ярмарок – це завжди отримання емоцій. Та чи відчувають це самі «ельфи»? Після паузи Юра відповідає: «Якби не відчував, напевно, не займався б цим ніколи».

Ельфи в реальному житті виглядають не так красиво, як на картинці: в брудних рукавицях, пошарпаному взутті та штанах. Але вони виконують надзвичайно потрібну роль – дарують можливість домашнього затишку, дива і свята.

Кожна робота важлива. Можливо, ті, хто стоять, мерзнуть і продають ялинку, роблять часом важливіші і благородніші речі, ніж деякі люди в дубових кабінетах.

Більше про те, як підготуватися до новорічних та різдвяних свят 2023:

• Великий марафон різдвяного кіно: 25 фільмів про Різдво, від комедій до новинок 2023
• Ідеальне «святкове» кіно для всієї родини: огляд на казковий мюзикл «Вонка» Пола Кінга
• «Нова радість стала, як УПА повстала»: 18 українських колядок від автора Гімну України до Скрябіна
• Зимові «Бітлз», запах куті та бойова коляда: 13 подкастів та плейлистів, щоб підготуватися до різдвяного вечора

Даня Бумаценко