“Скільки в тебе було?” Про подвійні стандарти щодо кількості секспартнерів у жінок та чоловіків

Якось один хлопчина у Тіндері заявив мені, що в нього було 149 жінок і спитав, чи не хочу стати ювілейною, 150-ою.

Я офігіла, поправила окуляри і почала рахувати – ні, не своїх коханців.

Намагалася скласти, як у нього за сім років статевого життя вийшла така цифра – і головне, нафіга?

Прийшла до висновку, що хтось або сильно бреше, або йому все одно, де і з ким займатися сексом – лиш би це був новий номер в списку.

Спілкування  з тим хлопцем швидко згорнула, бо навіть гіпотетично не хотіла б фігурувати в його блокнотику з таким описом: “блондинка, голубі очі, п’ятий розмір грудей, сексі-окуляри, гарно робить мінет”.

Він ще потім кілька разів виринав в телеграмі з тією ж пропозицією, та вже більшими цифрами, мені набридло і я його заблокувала.

Суспільству ок, якщо в чоловіка багато сексуальних партнерок. Це переважно йому на користь.

Ви подивіться навіть на слова, якими називають чоловіка з великим досвідом в сексі: “ловелас”, “мачо”, “дон жуан” та хоч би “коханець”. Всі ці слова з позитивним навантаженням. Типу: “ух, крутий чувак, всім би так!”.

А що говорять про жінку, в якої було –  чи є, – багато коханців? Переважно, нічого хорошого.

“Шльондра”, “повія”, “блядь”, найпристойніше – “серцеїдка”. І все одно кожне слово з негативною конотацією. Це жінку принижує, а не хвалить.

От щодо малої кількості партнерів/партнерок – ситуація зворотня.

Якщо у жінки був один, ну максимум два партнери – то вона нормальна, “порядна”. А якщо в чоловіка така ж кількість партнерок, то він “дивний”, може, навіть “хворий” або “гей”.

Ну бо нормальний хлопака має волочитися за кожною спідницею, яка попадає в його поле зору, і тягти власницю цього елемента одягу в ліжко.

Ніяк не можу зрозуміти, де ті хлопи мають набрати дівок для своїх походеньок, якщо останні  будуть цнотливими та ніжними квіточками.

Такі подвійні стандарти шкодять і чоловікам, і жінкам.

Бо часто і перші, і другі обманюють: чоловіки – що у них було дофіга жінок – “і всі кінчали, між іншим!”.

А жінки –  що він у неї другий, бо перший – це помилка молодості, а всього вона навчилася по ютубу.

Один і той самий процес – секс – для жінки і чоловіка означає різне.

Для неї – це сором і деяке приниження, ніби велика кількість партнерів робить її брудною.

Для нього – це перемога, задоволення і пригоди, якими можна похвалитись друзякам.

Час від часу тіндерівські хлопці питали мене про кількість партнерів. Ніби якась рандомна цифра може сказати про мене щось важливе.

Та, якщо чесно, давно перестала рахувати, знаю приблизний десяток – і мені досить:) А деяким людям  – ні.

От буквально на днях побачила чоловічий коментар, що п‘ять партнерів – це вже жінку сильно помотало.

Про хлопця би такого не сказали, переконана.

А якось одна читачка (як потім виявилось, молода дівчина) в чат-боті спитала, чи є межа між шлюхоблудством та порядністю.

І як я думаю: скільки має бути партнерів в жінки, щоб цю межу ніколи не перейти? Я прифігіла вже від слова на “ш”, не думала, що люди серйозно таке говорять. А вони не жартують, на жаль.

Ніби цінність жінки в тому, щоб кількість її сексуальних партнерів максимально наблизилась як не до нуля, то хоча б до одного.

Ніби в нас у вагіні стоїть лічильник з дзвіночком, який обов’язково просигналізує про пропащість жінки.

А в чоловіка – навпаки. Він ніби робить зарубки на фюзеляжі – ще одна жінка як ще одна чудова перемога. Мало зарубок – фіговий пілот.

От скільки вам хочеться, стільки і майте: лиш дбайте про захист від хвороб, питайте про свіжі довідки і самі вчасно здавайте аналізи. А всяку хрінь про кількість – не питайте.

Добре?

Пані М.

засновниця анонімного ТГ-каналу “Ці блядські історії” про стосунки та секс