А ти знаєш, яке круте кіно вийшло, коли ти народився? Команда «Вечора» ділиться, які фільми-однолітки вважає найкращими

Що відбувається?

У соцмережі Х (раніше Twitter) віруситься флеш-моб: «Який найкращий фільм вийшов у рік вашого народження?».

Користувачі діляться і тими стрічками, які є відомими, і тими, які подобаться їм особисто:

Команда «Вечора» вирішила також розповісти, які фільми, що є нашими однолітками, любимо і чому.

Ірця, шеф-редакторка: «Місис Даутфайр»

Обожнюю це кіно про тата-актора, який перевтілюється в літню жінку, аби стати нянею своїх дітей і бути хоч так разом з ними.

Можу передивлятися раз на кілька років точно. Тут і любов, і гумор, і світлі емоції, і геніальна гра Роббі Вільямса. 

Таня, редакторка: «Особистий охоронець»

Як була малою, то батько з Англії привіз диск із музикою того фільму. Мені шалено подобались пісні, я вивчила всі ще до того, як вперше побачила кіно.

А блискучий костюм Вітні для пісні Queen Of The Night та сцена з катаною і хустинкою – просто в саме йой)

Ігор Кромф, кінокритик: «Сім»

Як людина, яка не лише досліджує, а й просто обожнює подивитись вільним вечором якийсь нуарний фільм чи серіал про екзистенційно втомлених чоловіків, не можу не натішитись, що в рік мого народження вийшов один з фундаментів постнуарного кіно 1990-х (друга хвиля переосмислення нуарного кіно).

Це детективний трилер «Сім» Девіда Фінчера з Бредом Піттом, Морганом Фріменом, Кевіном Спейсі та Гвінет Пелтроу в головних ролях. Цей фільм завжди в топі, коли мене просять порадити «щось нуарне».

Артем, журналіст: «Дев’ять з половиною тижнів»

Вперше дивився фільм наприкінці 1990-х, коли мені було років 14-16. Пізно вночі, з прикрученим звуком, коли вдома вже всі спали. Справив на мене-підлітка неабиякий ефект. Головне враження було: «Як же красиво!».

Дивно, але гарячих сцен майже не пам’ятаю, хіба що стриптиз Кім Бейсінгер під Джо Кокера. Пам’ятаю, що більше цікавила емоції героїв, цьому найбільше співпереживав. Пізніше дізнався, що фільм номінувався на антипремію «Золота малина» — ну, не знаю, мені малому все сподобалось. 

Саша, креаторка: «Великий Лебовськи»

Люблю цей фільм за складний, заплутаний та місцями незрозумілий сюжет, який, до речі, не обовʼязково розуміти. Навіть не можу згадати, скільки разів я його дивилася… напевно частіше, ніж «Титанік».

Ці абсурдні й специфічні діалоги досі виринають з моєї підсвідомості в рандомний момент. Дюдеїзм я ще не пізнала, але в боулінг у домашньому светрі треба якось сходити ? 

Даня, журналіст: «Спіймай мене, якщо зможеш»

Подивився це кіно на першому курсі в Карпенко-Карого. Зиркнув у Вікіпедію – виявилось, що ми однолітки. В рожевому дитинстві я не розумів, що гроші мають сильну владу над людиною, і тим більше – підлітком.

Тільки зараз, 20-ти річний я можу осягнути, що свобода – це, в першу чергу, стан душевний, а не матеріальний. Тому п’ю дешевий алкоголь і радію своїй бідності.

Оля, журналістка: «Міцний горішок»

У дитинстві обожнювала Брюса Вілліса. А цей фільм один з його найяскравіших. Тут екшн, вибухи, драма і все це під шикарний гумор головного героя.

І на Різдво, що додає фільму особливого шарму. Правда, білі чоловічі майки мені все одно не подобаються)))

Філ, журналіст: «Бетмен повертається»

Суперзлодій Пінгвін змовляється із місцевим олігархом, щоб стати мером Готема та очорнити репутацію Бетмена.

Це вам не якась пересічна супергеройська кіношка, а зрозумілий посібник на тему: «Як працює ворожа пропаганда». Звісно, таких підтекстів від Тіма Бертона я у дитинстві не розумів. Зате на Жінку-Кішку поглядав із задоволенням.

Тетяна Павліченко

Редакторка