Іронія над “бондіаною” та розквіт блокбастерів: хто такий Індіана Джонс і чим він важливий для кіно

Цього літа в прокат виходить п’ята частина пригод Індіани Джонса – “Індіана Джонс і реліквія долі”. Цей епізод повинен стати фінальним у майже сорокарічній франшизі про пригоди найвідомішого археолога у світі. 

Сьогодні розбираємо, чому Індіана Джонс (франшиза, яка триває майже 40 років) став ідеальним блокбастером та як він вплинув на кінематограф. 

Родом з дитинства

Автором ідеї створити велику кінофраншизу пригодницьких фільмів про археолога-авантюриста був “батько” “Зоряних воєн” Джордж Лукас.

У першій версії 1973 року героя-авантюриста звали Індіана Сміт. Але Лукас і перший претендент на режисера франшизи Філіп Кауфман розійшлись по інших проєктах, тож ідею серії пригодницьких фільмів закинули. 

Повернеться до цієї ідеї Лукас у 1977 році, коли разом з другом Стівеном Спілбергом відпочиватиме на Гаваях.

Режисери вирішили відмовитися від початкового проєкту “Індіана Сміт” і створити новий образ на основі своїх улюблених пригодницьких серіалів дитинства (“Легіон Зорро, що чинить спротив” (1939), “Бак Роджерс” (1939) та “Нищівник шпигунів” (1942).

Ще одним джерелом натхнення були пригодницькі pulp-журнали, які режисери читали в шкільні роки.

Найбільше образ Індіани Джонса взяв від героя популярної pulp-серії 1930-1940-х років Дока Севіджа – легендарного лікаря, винахідника та шукача пригод. 

Стен Лі говорив, що образ Дока Севіджа в принципі вплинув на появу супергероїв, якими ми їх знаємо зараз. 

Ім’я Індіана Сміт Спілберг забракував, тому Лукас запропонував Індіана Джонс. Ім’я Індіана – це кличка улюбленого пса маламута Лукаса.

Ідею того, що Джонса назвали на честь пса, пізніше режисери озвучили устами батька археолога у третьому епізоді “Індіана Джонс і останній хрестовий похід”.

Індіана Джонс — це франшиза з вертикальним сюжетом, тобто коли кожен епізод фільму є автономною стрічкою. Тому режисери вирішили не створювати сумної передісторії персонажу, а наповнити його фактурними ознаками, які будуть впізнавані від частини до частини: капелюх-федора, батіг, страх змій.

Так створювався опуклий образ героя, авантюриста, який нагадував персонажів улюблених журналів та серіалів дитинства. 

Нацистський езотерик, мисливець на динозаврів  та друг Артура Конана Дойла

Окрім поп-культурних персонажів 1930-1940 років, Лукас та Спілберг, а також сценарист Лоуренс Кездан надали додаткової фактури персонажу, використавши образи реальних авантюристів першої половини ХХ століття.

Одного конкретного прототипа Індіана Джонс не мав, однак в його збірному образі виділяють щонайменше чотирьох авантюристів того часу. 

Штурмфюрер СС Отто Ран. Це німецький археолог, який служив у Третьому Рейху і на його замовлення шукав Священний Грааль.

Згодом, через захоплення окультними єресями катарів, розсварився з нацистами і здійснив ритуальне самогубство. 

Також на образ Джонса сильно вплинув Рой Чепмен Ендрюс – палеонтолог та співробітник Американського природознавчого музею.

Чепмен довго ходив у морські експедиції, в яких досліджував китів. А згодом здійснив три експедиції в Монголію, де знайшов кістки та яйця різних видів динозаврів.

Під час своїх мандрівок Монголією Ендрюс потрапляв у авантюрні пригоди, наприклад перестрілки з місцевими бандитами. Також працював на американську розвідку (як і Джонс у четвертому епізоді). Але найголовніше: Ендрюс теж постійно носив капелюх-федору і шкіряну куртку. 

Також вважають, що на формування образу Джонса вплинули Хайрем Бінгем – археолог, який відкрив столицю Царства Інків – Мачу-Пікчу. Та британський офіцер-картограф та мандрівник Персі Фосетт, який шукав колонії Атлантиди у Південній Америці.

Група Фосетта безслідно зникла в районі бразильської частини Амазонки, ймовірно, їх убили місцеві індіанці. Фосетт був не лише мандрівником та авантюристом, а й письменником пригодницьких оповідань та другом Артура Конана Дойла, який під впливом Фоссета написав роман “Загублений світ”. 

Іронічна версія Джеймса Бонда

Образ Індіани Джонса багато в чому схожий з образом іншого персонажа найтривалішої кінофраншизи (50 років!) — на Джеймса Бонда. 

Як і відомий британський шпигун, Індіана Джонс наділений неймовірними бойовими якостями, які гармонійно співіснують з геніальним розумом, аристократичними чеснотами та привабливою зовнішністю.

І Бонд, і Джонс однаково елегантно вписуються як у звані вечори в закритих клубах Гонконгу, так і у відчайдушну бійку десь посеред пустелі.

Окрім того, обидва досить мачистські: вони професійні звабники, які зухвало спілкуються з жінками. 

Однак, якщо всі ці риси Джеймса Бонда були створені з серйозною подачею та пафосом, то в образі Індіани Джонса все це іронічно обіграли.

Археолог часто травмувався під час своїх пригод, нерідко його дубасили міцніші противники, а його мачизм компенсовувався незграбними висловлюванням власних почуттів та майже підлітковою поведінкою в стосунках.

Джонс став своєрідним комедійним відображення серйозного та пафосного Джеймса Бонда. 

Індіана Джонс та Детектив Магнум

Стівен Спілберг одразу хотів обрати на головну роль Гаррісона Форда, актор також був не проти. Однак проти був Джордж Лукас, в якого Форд зіграв Гана Соло в “Зоряних війнах”. Після низки кастингів Спілберг відсіяв усіх претендентів, однак на прохання Лукаса все ж зупинився на кандидатурі Тома Селлека. 

Та через те, що зйомки фільму постійно переносили через пошук локацій та дописування нових сцен, Том Селлек покинув проєкт і поїхав на Гаваї зніматись у серіалі “Приватний детектив Магнум”.

Оскільки проводити повторний кастинг не було змоги, Спілберг зумів умовити Лукаса дати добро на зйомки Форда. 

За іронією долі, зйомки “Магнума” також переносили і остання серія другого сезону (перший контракт Селлека був на два сезони), якраз припала на початок зйомок Індіани Джонса. 

Так Гаррісон Форд зіграв головні ролі у двох ключових блокбастерних франшизах – “Зоряні війни” та “Індіана Джонс”, а Том Селлек так і не зіграв значної ролі в кіно, але запам’ятався як одна з головних серіальних зірок 1980-х. 

 Індіана Джонс і вплив на світовий кінематограф

Вплив франшизи про Індіану Джонса на світовий кінематограф важко переоцінити. З середини 1970-х років наступає ера “блокбастерного кіно”, яка замінила нуарну та соціально-критичну еру “Нового Голлівуду”.

Найкраще епоха “блокбастерного кіно” показала себе у 1980-х роках і її розквіт пов’язаний саме з Індіаною Джонсом. 

Саме фільм про Джонса утвердили та систематизували головні принципи блокбастера: франшизність історії, орієнтованість на великі екрани і широку глядацьку аудиторію та важливість мерчу. 

Індіана Джонс – не лише серія пригодницьких фільмів про археолога з Гаррісоном Фордом в головній ролі, а й всесвіт побічних продуктів та товарів: існує серіал про молодість Індіани, книги та комікси про його “неканонічні пригоди”, відеоігри за мотивами фільмів та безліч інших предметів та артефактів.

Весь цей всесвіт мерчандайзингу, коли основні заробітки фільму приносить не так сам фільм, як продукти навколо нього, Лукас запустив вперше навколо франшизи “Зоряних воєн”. Але довести цю систему до ідеалу вдалось саме навколо Індіани Джонса. 

“Зоряні війни” – це історія з горизонтальною сюжетною ієрархією, де частини між собою пов’язані у цілісну історію. А Індіана Джонс став історією з вертикальною сюжетною ієрархією, де кожен фільм – самостійна цілісна історія, і загальної сюжетної канви немає. Такий підхід до створення франшизного кіно вперше застосували саме в Індіані Джонсі. 

Другий момент вагомого впливу цієї франшизи — рейтинги для прокатного дозволу. У 1980-х діяла ще стара система кіноглядацьких рейтингів.

Отримати PG (фільм дозволено дивитись дітям, але з попередженням батьків) другому епізоду “Індіани Джонс” було надто складно: там їли мозок мавпи, а крокодили шматували поганців.

Однак рейтинг R (люди молодше 17 років можуть переглядати фільм лише в присутності дорослого), який міг отримати цей фільм, повністю вбив би його прокат. Та ж проблема була у фільму “Гремліни”, який вийшов в один рік з другим “Індіаною Джонсом”. 

Тому режисер “Індіани Джонса” та виконавчий продюсер “Гремлінів” Стівен Спілберг вигадав рейтинг PG-13, який дозволяв перегляд фільму без супроводу дорослими підлітків від 13 років.

А також зумів переконати Асоціацію американських дистриб’юторів та кінопрокатників запровадити цей глядацький рейтинг.

Сьогодні PG-13 – головний рейтинг усіх блокбастерних фільмів у світі. 

Кромф Ігор