Український «прометей» не ховається в укритті: вечірні і нічні зміни енергетика ТЕС, який несе світло у наші оселі

«Та коли вже світло дадуть?» — питаєш ти, коли терпець уривається. 

Треба працювати, готувати вечерю, зарядити смартфон, щоб почитати нові матеріали на Вечір.Media. Чи задонатити, щоб допомогти ЗСУ.

А десь в нетрях ТЕС без сну та їжі енергетики лагодять обладнання після чергового прильоту. Вони стали справжніми героями нашого часу. 

Один з них — погодився розповісти нам про свої вечори та ночі на станції. Це начальник зміни Юрій.

З дитинства на ТЕС

— У мене батько працював на ТЕС і я змалечку бував у нього на роботі, — згадує Юрій. — Звісно, зрозуміти тоді я міг мало, та й об’єкт закритий.

Але щити керування енергоблоками — пульти, за якими сидять машиністи та деяке обладнання, я якось, як побачив малим, так і зацікавився.

Робота на ТЕС специфічна. Обов’язково мусиш пройти всю кар’єрну драбину, щоб стати керівником:

— Потрібно глибоко розуміти всі процеси на всіх етапах. Якщо на кожній посаді не пропрацюєш по кілька років, то начальником зміни — по факту, головним на станції, стати й не мрій.

Побачив, як тато працює на ТЕС і вирішив — також тут буду працювати

Тому шлях тих, хто приходить працювати на ТЕС лежить від обходчика до начальника зміни.

Максимальне навантаження

Станція працює цілодобово без вихідних та канікул на свята.

Є три зміни: з 8:00 до 16:00, з 16:00 до 00:00 та з 00:00 до 8:00 ранку. Кожен працівник має у своєму календарі різні комбінації цих змін. Вечірніх і нічних чергувань не уникнути.

Починаються вони однаково:

— Я відповідаю за експлуатацію тепломеханічного блоку потужністю 300 мегават, — пояснює Юрій. — За півгодини до початку зміни мої підлеглі обходять та оглядають обладнання.

По ієрархічній ланці доповідають мені. Я вислуховую звіти і роблю доповідь своєму керівництву. Так відбувається прийняття зміни.

Далі даю розпорядження, контролюю роботу людей і станції.

Юрію, як і всім іншим працівникам ТЕС випадають вечірні і нічні зміни

Зазвичай вечірні та нічні зміни найбільш відповідальні для енергетиків:

— Енергоблок може виробляти від 60 до 100% потужності. Ми можемо маневрувати у цьому проміжку в години пікових навантажень, як того вимагають обставини.

Ну от ввечері люди приходять додому, вмикають телевізори, кондиціонери, електроплити та інші прилади. Ми бачимо ріст споживання і збільшуємо потужність. Вночі лягають спати — зменшуємо, розвантажуємо енергоблоки.

Це був чіткий, зрозумілий алгоритм. Але через удари росіян по енергооб’єктах, вечорами в енергосистемі з’явився дефіцит.

Для нас це означає бути ще уважнішими, ніж зазвичай. 

Ми не ховаємося в укритті

Перші прильоти російських ракет по енергетиці України випав на одну з нічних змін Юрія:

— Під ранок почалась вся ця історія… І далі під час серйозних обстрілів наша вахта — я та мої колеги, часто були на зміні.

Молодці вони, гідно вели себе. Хоча всі розуміли — наші об’єкти у прицілі ударів. Пишаюсь ними.

На щастя, всі живі та без поранень.

Колеги Юрія розуміли, що вони і їхні об’єкти у прицілі ракетних ударів ворога

Ми не ховаємося в укритті, коли оголошують тривогу. Збираємося в місці керування енергоблоком. Воно більше захищене.

Що далі? Чекаємо прильотів. Ці години очікування, звісно, не найкращий досвід у житті.

Але нема куди подітися, кинути станцію не можна. Підтримуємо одне одного, відволікаємо, щоб не люди не падали духом.

Наш обов’язок — відключити енергоблок вручну, якщо треба, та врятувати те обладнання, яке можливо. Ми керуємо енергоблоком як кермує водій в автівці.

Уявіть, якщо водій вийде з машини на повному ходу та піде в укриття? Мовляв, «хай несеться, куди заманеться», ні, це так не працює.

Новий Рік на нічній зміні

За графіком у Юрія та колег випадає дві нічні зміни на вісім днів:

— До ночей ніколи не звикнеш. Вночі б спати собі спокійно вдома. Але пристосувались, бо інакше ніяк: процес неперервний.

Порадити каву чи щось інше для бадьорості не можу. Кожен раз ці зміни треба просто пережити і все (Сміється). Спати хочеться, та процеси складні. Нервів багато завжди.

Потім, буває, так виморився, що одразу вимикає, як зміна закінчується. Або навпаки — дуже хочеться спати, а напруга така сильна, що й очей зімкнути не можеш.

«Енергетик у ТЕС, як водій у авто: не може на повному ходу вийти і піти в укриття»

Щоб станція працювала чітко і без збоїв, енергетики мають постійно бути напоготові. Тому з веселощами у нас тут складно.

Але під Новий Рік трапляються дива:

— Я зустрів на зміні не один Новий Рік. Якось вирішили зробити справжнє свято. З колегами перевдягнулись у костюми різних персонажів та ходили по різних цехах вітати колег.

Віршики вітальні читали, настрій людям створили. От тоді повеселились від душі.

На вечерю карась на живому вогні

Вечори поза роботою Юрій проводить у тиші. Якщо лишаються сили, ввечері читає книги:

— Книги допомагають відволіктись від повсякдення. З останнього сподобався роман Ернеста Гемінґвея «Мати і не мати». Насичений сюжет, є над чим подумати.

Перед сном обов’язково душ, так мені краще спиться. У теплу пору року рибалимо і вечори проводимо з сім’єю біля річки на природі. Ловимо карася та карпа. На вечерю риба, готуємо на живому вогні. Створюємо затишну атмосферу. На природі сон особливо міцний і спокійний.

Складна стресова робота на ТЕС виснажує. Проте ти несеш світло:

— Живемо у такі дні, що загадувати наперед не берусь. Але думаю, що працюватиму тут і на пенсії. Я пов’язав своє життя з цією ТЕС.

Труднощі, стрес, небезпека, як от зараз — все це є. Але роботу свою люблю, йду на вечірню зміну з радістю.

До теми

В межах проекту Good Governance Fund «Регіональне відновлення» від уряду Великої Британії територіальні громади України працюють над підвищенням енергетичної стійкості.

Роблять це, щоб зробити українців незалежними від великих об’єктів генерації електричної енергії і менш вразливими перед російськими ракетними ударами.

Зараз громади шукають донорів для реалізації амбітних планів мати тепло та світло й не боятися його втратити.

Більше про вечори українців:

Ольга Бродська

журналістка