Як проводить вечори Олександр Педан: озвучує синові англомовні мультики на Netflix

Українського активіста та ведучого рідко зловиш вдома. Та коли він приїжджає, то максимально відривається зі своїм 6-річним сином. Олександр з початку повномасштабного вторгнення їздить деокупованими територіями і волонтерить. 

Олександр Педан розповів “Вечору”, що зазвичай робить вдома після робочого дня. Далі – його пряма мова.

Я нічим не відрізняюсь від решти людей. Зазвичай, коли повертаюсь додому, стараюсь не працювати, а максимально приділити час сім’ї та дітям, відкладати якомога далі ґаджети, навіть стараюсь не читати ввечері новини, щоб спокійно засинати. Я переніс це на ранок.

Круто ввечері збиратися і обговорювати те, що сталося за день.

Ми разом намагаємося повечеряти. Люблю смакувати їжею без відволікань. Якщо є така можливість, намагаюсь вечеряти не пізно.

Їм небагато, майже не вживаю алкоголь. На ніч не п’ю багато рідини, щоб зранку не було набряків. 

Люблю з Маріком переглядати кіношки. Оскільки не вистачає якісних українських мультиків, знаходжу на Netflix мультики англійською з українськими субтитрами. 

Фактично читаю їх вголос, коментую для сина. Тим самим вдосконалюю свою та Марікову українську. Він класно це сприймає. Такого я ще ніде не бачив, для нас це “ноухау”. 

Коли не було світла взимку, ми зрозуміли, наскільки можливо і важливо вилазити з гаджетів. 

Ми малювали, грались у конструктор, хованки. Не варто забувати, що дрібна моторика заспокоює людей та дітей набагато більше, ніж ютуб, комп’ютерні ігри.

Ми з сином багато гуляємо. Коли потепліє, хочу відновити наші поїздки на велосипедах. 

Зауважу, що найкраще це робити у парках, бо там найбезпечніше – і для тих, хто катається, і хто ходить навколо. 

Ми ніколи не нехтуємо дитячими майданчиками, на яких Марік може побігати, познайомитись з іншими дітками, поспілкуватися, тому що це важлива соціалізація.

Спочатку разом їх роздивляємось, а потім виключаємо світло і читаю йому з ліхтариком, а він в той час вже лежить і слухає. 

Це нова стадія, коли він вже не хоче роздивлятись картинки, а хоче слухати. Остання книжка, яку ми читали – “36,6 котів” Галини Вдовиченко.

Коли Марік засинає, я також намагаюсь почитати книги вже в електронній версії, щоб нікого не розбудити. Читаю різне: від фентезі, щоб відволіктись, до чогось серйозного.