Розплавлений віск на язик і батогом по дупі: репортаж нових відчуттів із БДСМ-бару «BiBar»

Фу, БДСМ!

Збоченці. Грішники. Моральні виродки. 

Але… Цікаво? Тоді іди за мною. Відкривай золотисті двері, спускайся вниз сходами.

Так, це секс-ляльки. Можна помацати.

А це клітка – у ній можна посидіти. Якщо ти сьогодні песик.

На стіні батоги: це колекція власника закладу – Мілорда.

В’яжу спицями, гачком і людей

Ми у БДСМ-барі «BiBar». Цю абревіатуру ви точно чули: там ще маркіз де Сад,  Захер-Мазох. І дійсно, садизм та мазохізм – дві останні букви. Перша літера – бондаж – зв’язування. Друга буква – це домінація, тобто влада. 

Проте БДСМ у 21 столітті – це не про тортури. Тому домінатори вміють шльопати без болю, а хіміки винайшли віск, що плавиться за температури 40 градусів.

Тож БДСМ-сесія лишається видовищною, але замість болю – лише цікаві тілесні відчуття.

Нині все це не про жахливі підвали з маньяками, а про задоволення та можливість приміряти на себе нову роль. 

Звісно, крайнощі можуть бути в усьому. Та сьогодні не про них.

Зустрічає нас хостес Дар’я: довга чорна сукня з виразним декольте, підбори, легкий макіяж:

– Де ви хочете присісти?

У закладі три зали: біля бару, з пілоном та зі сценою. Йдемо до сцени – сьогодні буде перформанс. Спойлер: я стану його частиною.

М’які диванчики у шатрі-клітці. Приглушене червоне світло. Відвідувачів поки нема:

– Зараз вам принесуть коктейлі з крейзі-подачею, обирайте.

Ми з фотографинею Ірою переглянулась, почитали описи:

– Мені «Воскову гру», – впевнено каже Іра.

Я замовляю коктейль «Секретна карта». Його мені не віддадуть, доки не виконаю завдання, написане на картці. Завдання тут щоразу різні, і яке моє – сюрприз. Ще є коктейль “хлист” – п’єш і тебе шмагають. 

Перехоплюю Дар’ю:

– Як сюди потрапляють на роботу?

– У мене це комічна історія: боліла спина. Шукала щось, що допоможе. Прочитала, що добре знімає біль японське мистецтво шибарі – зв’язування спеціальними мотузками. Замовила найдешевші мотузки за 200 гривень. Мені сподобалось, але самій собі в’язати руки за спиною складно. Тож я пішла у спеціальну студію, де навчилась цьому. 

Зацікавилась БДСМ-темою. Якось гортала Тік-Ток і мені видало відео з цього закладу. Написала жартівливий коментар: «Чи можна до вас на роботу?»

А мені теж жартома: «Напишіть в інстаграм». Я взяла і написала. До цього всього в’язала спицями та гачком. Тепер ще й людей в’яжу (Сміється).

Вміння зв’язувати людей дало їй зелене світло: сюди беруть, якщо маєш тематичні вміння. Чого не вмієш – навчать:

– Яна у нас майстриня порки. Знає багато технік. Вчить нас. А коли немає відвідувачів, ми йдемо в’язати одна одну: шибарі подобається багатьом, це ж японські обнімашки.

Віск на язик, батіг і дупа

Хостес у «BiBar» вміють користуватися батогами, лити віск, обмотувати скотчем, зав’язувати очі, водити на повідку і ще багато чого.

Дівчата показують шоу із цим приладдям на сцені. Якщо відвідувачам захочеться спробувати щось – хостес готові допомогти.

Не хочете при всіх – є VIP-кімната. Основна умова будь-чого тут – це дотримання принципів БДСМ: безпека, добровільність та розумність.

О, несуть коктейлі! І свічки. Іра перша: їй капають воском на руку.

Каже, що приємно і не боляче.

Беру свою секретну картку: «Віск на язик». На язик?! Дар’я усміхається:

– Не бійтеся, вам сподобається.

Не виконаю умов картки – не отримаю коктейль. Бляха. Що ж. Час для чогось радикально нового. Висовую язика.

Краплі добре відчуваються, але дійсно не боляче. Максимально дивно. Та, здається, такі практики – це не моє. Що далі? 

Відчиняються куліси. На сцені дві дівчини. Одна у котячій масці. Інша з батогами. Все так, як ви подумали: одна іншу ляскає по дупі.

Спочатку повільно, потім швидше. У кінці швидкість уже космічна.

Красиво. Схоже на фаєр-шоу, тільки замість вогню батоги. І дупа.

Мілорд на троні

Тим часом у залі з’являється Мілорд: розшитий сріблом чорний костюм, масивні персні, владний голос:

– Несіть мені стакан! Без нього не фотографуйте

Хостес швидко виносить напій. Власник закладу сідає на своє місце: високий золотий трон.

Мілорд у звичайному житті Олег. Але сюди приходить перевтілюватися:

– Я кайфую, що можу тут вигулювати свої костюми і радію, коли інші теж приходять у них. БДСМ-тематика, косплей – різні. Одна дівчина святкувала тут свій день народження у кімоно. Тут можна перевтілитись у кого завгодно.

Артисти, співаки, політики – багато відомих людей приходять у цей заклад. Тут нема камер, зате є хороша компанія з багатою уявою.

– Як виникла ідея закладу? Був ковід, 20-й рік. Всі замкнені, злі, висока напруженість у суспільстві. Я задався питанням: чи існує шлях проявляти агресію легально та без руйнувань? І відкрив для себе БДСМ. 

– Тут ми у безпечній атмосфері вивільняємо накопичену енергію через тіло та рольові ігри.

Хлопці з фронту приїжджають – у них все бурлить, кипить. Вони приходять до нас: випускають пар та розслабляються.

Мілорд відкинувся на спинку трону. Персні виблискують у червоному світлі. Він зосереджений. Пильно дивиться мені у вічі.

Ловлю себе на тому, що непогано було б зробити реверанс, та я не вмію. Тому продовжую розпитувати. Чи завжди БДСМ закінчується сексом, як у фільмі про відтінки сірого?

– Ні, це не завжди про секс, перш за все це про задоволення.

Я був на закритих тематичних вечірках, де БДСМ – лише прелюдія. Мені не подобається цей підхід. Так, пара може тут для себе знайти нові відчуття. Плюс це легальний спосіб дати коханій людині по сраці. 

– Але секс не обов’язковий. Обов’язкова насолода. Іноді можна отримати оргазм від бондажу чи порки. Головне озвучувати, чого ти насправді хочеш.

У нас в меню на першій сторінці цитата Фрейда: «Людина одужує, даючи свободу своїм бажанням».

Шибарі для журналістки

Дар’я знаками показує мені, що вона готова дивувати мене: далі у програмі… Я.

Піднімаюсь на сцену. Червоне світло змінюється синім. Коричневі мотузки зісковзують з її рук, обвиваючи моє тіло.

Так, я погодилась на шибарі. Мені трохи ніяково, адже я на сцені, на мене дивляться. Що, як мені буде десь тиснути?

В’язали мене довго. Спочатку руки до тіла, потім ноги одна до одної. Далі з’явилось кільце: Дар’я протягнула у нього мотузки і я повисла. Іра сказала, що я схожа на ловця снів.

Повільно лечу над сценою і не можу поворухнутися. Я втратила контроль і довірилась іншій людині. Ні, мені не страшно.

 Більше того: я в абсолютній гармонії з собою і світом. Все одно, чи дивиться хтось. Тепер розумію, чому сюди приходять.

Закрила очі і прошепотіла:

– Як же я люблю свою роботу! 

У житті ми постійно маємо приймати складні рішення, відповідати за сім’ю та бізнес, контролювати себе та інших.

А в БДСМ-і ти можеш на якийсь час просто дати іншому владу над собою. Або навпаки. Чи взагалі стати котиком та випасти зі світу людей. 

Лід та полум’я

Розв’язуватись не хотілося. Але на черзі  заключний перформанс вечора: полум’я та лід.

Знову дві дівчини. Одна зав’язує іншій очі та починає капати воском на спину і плечі. А потім проходиться по воскових краплях кубиками льоду.

Номер продуманий до дрібниць. Заворожує красою та естетикою. Ще й дівчата не приховують того, наскільки їм це подобається. 

Лаштунки закриваються. Бар теж: уже десята вечора. Виходжу на київську вулицю: перехожі йдуть у своїх справах, їдуть машини. Грає вуличний музикант, нахохлились голуби під бордюром. 

Я одягаю назад на себе звичну соціальну роль і розчиняюсь у вечірньому Києві. Мене видає тільки загадкова усмішка і сліди від мотузки на лівому плечі.

Почитати ще гарячі репортажі з вечірнього міста:

• репортаж із підпільного київського рейву;
• трешова розповідь з Гідропарку;
• що співають в караоке у Києві.

Ольга Бродська

журналістка