Щодень проживаю як останній: вечори художника з Кременчука Сергія Брильова

Сергій Брильов – автор серії картин «Щоденник війни» та серії листівок із назвами міст, які прийняли на себе найзухваліший наступ агресора; а також муралів, які прикрашають вулиці Кременчука.

Їх там від 10 до 15. Точну кількість каже, не порахує. Сергій малює у стилі попарту, засновником якого називають Енді Воргола – американського митця українського походження. 

Наприклад, створив найбільший у місті, а може, й в області, комплекс муралів у 137 м2 на спорудах Кременчуцького льотного коледжу.

Образи величних українців, української природи та пересічних громадян зобразив ще у Полтаві, Новій Галещині, Глобиному та в селі Бориси.

Вечір для художника наступає із заходом сонця, для нього це «чарівний момент дня, який запрошує замислитися, відпочити, побути на самоті та відновити енергію». Що художник робить у цей час? Далі – його пряма мова.

Вечір – коли пережите за день стає образами

Шаблону ідеального вечора не існує, все залежить від настрою.

Це може бути суто романтичний вечір при свічках, може бути творчий, коли ніхто не заважає і є натхнення і можливість повністю віддатися процесу.

А іноді навіть трохи музиціювати. Маю калімбу і металофон «Дайва», це досить нескладні музичні інструменти, але процес заспокоює, іноді навіть зачаровує.

Я не вмію описувати свої думки та події словами, передаю їх за допомогою образу. І саме вечір – час для підбиття підсумків за день, осмислення подій, що відбулися.

Майже кожна моя робота – відгук на день, що минув. Іноді він з’являється миттєво, а часом виношую ідею декілька днів і навіть тижнів. 

Вечори пошуку і планів

На початку повномасштабного вторгнення мені було важко.

Були панічні атаки, адже не вийде відсторонитись від війни, сховатись, заспокоїтись.

Із часом знайшов спосіб позбавитися цього: кожен день треба вичавлювати себе як балончик із фарбою, до останньої краплі.

Треба кожен день проживати максимально на повну, як останній. Тоді буде легше.

Якщо ти ілюстратор – малюй як Бог!

Якщо ти фермер – засіюй як Бог!

Робиш вино – роби як Бог вина.

Воюй як Бог.

Як будь-який митець, я завжди в пошуку. Пошуку ідей, натхнення і (пошепки) кохання.

Закоханість надає життю фарб і піднімає його над буденністю.

Вечір – ще й час для музики

Люблю слухати музику. Будь-яку – електронну, рок, але перевагу надаю блюзу – лаконічному музичному жанру, який здатен у будь-кому розбудити сильні емоції та почуття. З сучасної української музики слухаю гурти Skofka, «Антитіла».

Колись, здається, в іншому житті, до 24 лютого, були інші вечори – кінотеатри, концерти, зараз на це не вистачає енергії. 

Навіть не так – не хочу витрачати на це час, адже багато планів та задумів, і хочеться все встигнути втілити, бо усвідомлюю, що будь-якої миті завтра може не бути.

“Доньчин” вечір

Мої вечори з донькою зазвичай активні. Особливо в теплу пору року.

Це можливість прокататися на велосипеді вздовж берега Дніпра, коли до задоволення від самого процесу додаються краєвиди та свіже повітря.

А на спільну вечерю в нас піца «Папероні». Що є єдиним порушенням мого підходу до здорового харчування, яке дозволяю собі тільки з донькою.

Окрема вечірня церемонія – чаювання. Люблю заварити свіжого, ароматного чаю з лавандою.

Серед безліч сортів – чорного, зеленого та трав’яного ніколи не пізно відкривати для себе нові грані цього напою та експериментувати з його складниками. 

Ввечері – підбити підсумки дня

Увечері також можна провести лінію між «планував» і «зроблено».

Усе, що заплановано, стає цілями. Мозок навіть уві сні шукає найзручніші способи виконання завдання.

Є в цьому і практична складова – зранку не витрачаю час на написання та обміркування дій, а одразу переходжу до їхнього виконання.

Але перед тим, як складати план на завтра, аналізую те, що вдалося і не вдалося сьогодні, і якщо не вдалося, то чому.

Зважати на реальність, у якій зараз багато стресу, необхідно, але будувати своє життя тільки навколо них – погана ідея.

Шукаю позитивні виходи з будь-яких ситуацій та дотримуюся плану.

Також обов’язково ввечері відповідаю на листи або повідомлення в месенджерах, на які протягом дня не вистачило часу.

Соцмережі ввечері для мене – пошук нових можливостей, навчання та зростання. Звісно, пабліки художників, митців, ілюстраторів і спілкування з ними.

Що подивитись ввечері: «Неймовірне життя Уолтера Мітті», «Водний світ», «Сніданок для чемпіонів».

Що почитати на вечір: Бернар Вербер, Сергій Жадан, Харукі Муракамі.

Увечері я ніколи не вживаю алкоголь. Умію проводити чудово і змістовно час без нього.

Найкращий вечір у житті – коли ти щасливий. А щастя в кожного своє.

У вечір нашої перемоги я подякую Всесвіту за те, що ми вистояли і почну здійснювати свою мрію – розширювати горизонти. Адже мрій багато: влаштувати виставки в Європі, подорожувати Україною та світом, відвідати ті міста, які зобразив на своїх листівках,  нести українське мистецтво у світ.

• Найцікавіші вечері в історії світового арту, версія “Вечора”: Великодня класика та люди, схожі на картоплю
• Любовні побачення в історії світового мистецтва: 7 визначних картин

Катерина Мальована

журналістка, Горішні Плавні, Полтавщина