--18372

7 Вересня, 2023

вечорниці

В кінотеатрах національна прем’єра фільму «Я, Ніна» про боротьбу з онкологією. Розповідаємо про цей та інші сильні фільми українських режисерок. 

Автор: Кромф Ігор

7 вересня в прокат виходить драматичний фільм «Я, Ніна». Це друга повнометражна робота режисерки Марисі Нікітюк, яка присвячена боротьбі з онкологією та прийняттю себе. 

Про фільм

Першопочатково фільм мав бути байопіком про телеведучу Яніну Соколову та її історію боротьби з онкологією. Соколова сама мала грати у фільмі голову роль (фактично, себе).

Однак згодом від цієї ідеї відмовились і створили більш узагальнений образ телеведучої Ніни Сокіл (її втілила акторка Ксенія Хижняк). Вона живе у яскравому, але цинічному світі шоу-бізнесу. Але через онкологію потрапляє в іншу реальність лікарень, хоспісів та груп підтримки, де ні її зірковий статус, ні її статки не грають жодного значення.

Телеведуча проходить усі випробування онкологією (хірургічні втручання, хіміотерапію, інші процедури) і вчиться заново дружити, цінувати близьких та любити життя. 

У фільмі є кілька персонажів з онкологією, які замінюють Ніні Сокіл сім’ю та друзів. Їх образи, як і образ головної героїні, побудовані на десятках історій реальних онкохворих, яких інтерв’ювала Марися Нікітюк під час підготовки до зйомок. 

Режисерському почерку Нікітюк притаманне поєднання соціально драма та елементів сюрреалізму чи навіть магічного реалізму. Тут це режисерка вдало використовує у вигляді шумових та світлових ефектів, а також галюцинацій, які бачить головна героїня під час нових припливів болю. Однак саме за цими майже шаманськими видивами треба стежити уважно, бо вони найповніше розкривають образ героїні. 

«Я, Ніна» – це чудовий артмейнстріний фільм, який натхненний творчістю Даррена Аранофскі, але має свою окрему харизму і буде цікавий широкій глядацькій аудиторії. 

Окрім фільму «Я, Ніна» пропонуємо вам добірку інших сильних фільмів від українських режисерок. 

«Погані дороги»

Режисерка Наталка Ворожбит, 2021р.
Де глянути: Takfilx, Megogo

Фільм складається з п’яти кіноновел. Ворожбит показує війну не як поле бою, а як простір, в якому люди вже звикли жити.

Тут напівсонні вартові на блокпостах і п’яний директор школи, який намагається перетнути адмінмежу.

Тут історії любові: іноді першої, іноді аб’юзивно-психопатичної, а іноді до смерті.

Тут абсурд і побут живуть пліч-о-пліч. Дуже сильне кіно про те, як до 2022 року війна стала не екстремальним досвідом, а просто життям частини українців. 

Коментар критика: Фільм презентували на Венеційському фестивалі, але нагород не отримав. Режисерський дебют Ворожбит, яка вже зарекомендувала себе як потужна сценаристка («Кіборги», «Спіймати Кайдаша»), вийшов напрочуд вдалим, хоча мій особистий вибір – це новела про медичку, яка везе загиблого. Це найкраща роль Оксани Черкашиної. 

 «Коли падають дерева»

Режисерка Марися Нікітюк, 2018р.
Де глянути: Takfilx, SweetTV

Українська провінція зразка 1990-х років. Лариса закохана в бандита Шрама і разом з ним хоче поїхати з цього провінційного світу з його місцевими криміналітетом, стереотипами, аб’юзивним родичами та розрухою. Однак втекти від минулого життя видається не так просто, як хотілося б. 

Коментар критика: Дебютна робота Марисі Нікітюк за якістю нічим не поступається її другому повному метру. Складна і місцями «чорнушна» соціальна драма про те, як нас тримає наше коріння, наше минуле, наші стереотипи.

Це кіно одночасно неймовірно динамічне та наповнене дуже меланхолійними сюрреалістичними алюзіями. В такому поєднанні криється секрет режисерського почерку Нікітюк. 

 «Клондайк»

Режисерка Марина Ер Горбач, 2022р.

Де глянути: Netflix

Історія родини вагітної Ірки та чоловіка Толі, які стають свідками збиття боїнга МН 17 російськими військами у липні 2014 року. Фільм показує людей, які живуть в епіцентрі початку російсько-української війни і впевнені, що вона їх не торкнеться. Та врешті історія торкається навіть тих, хто думав, що він «занадто маленький», щоб бути їй цікавим. 

Коментар критика: фільм отримав відзнаку за найкращу режисуру на “Санденс» та менш статусні призи на Берлінале та кінофестивалі у Сієтлі. Ер Горбач показує нам те, як людина до останнього впевнена, що політика її не зачіпає. Навіть тоді, коли в твій будинок прилітає снарядом. Врешті-решт за свою моральну сліпоту доводиться платити велику ціну. 

«Стоп-Земля»

Режисерка Катерина Горностай, 2021р.

Де глянути: Takflix

Маша, Яна і Сєня – одинадцятикласники звичайної київської школи. Вони живуть своє звичайне школярське життя із закоханостями, страхами перед дорослішанням, проблемами з батьками та однолітками. Події фільму періодично перериваються напівдокументальними інтерв’ю героїв, які діляться своїми думками про майбутнє, життя та своє сприйняття світу. 

Коментар критика: «Стоп-Земля» – це дуже цікавий і амбітний режисерський проєкт Каті Горностай, яка в художнє кіно прийшла з документалістики.

Актори фільму – це справжні старшокласники, які перед цим займались в творчій лабораторії Горностай. Фіналом їхньої співпраці став цей фільм. Це дуже неконфліктне і лампове кіно. Цим воно виділяється на фоні підліткових драм, які обговорюють секс, насильство і наркотики як варіант переходу в «дорослий» світ. 

«Земля блакитна, ніби апельсин»

Режисерка Ірина Цілик, 2020р.

Де глянути: Takfilx, SweetTV

Документальна робота Ірини Цілик, яка розповідає про Ганну та її чотирьох дітей, що живуть у прифронтовій Красногорівці на Донеччині. Попри матеріальні труднощі та війну навколо (у Красногорівці не припиняються обстріли з 2014 року) сім’я не просто живе дружно, а й займається творчістю: грають на музичних інструментах, ставлять вистави домашнього театру і навіть знімають власні аматорські фільми. 

Коментар критика: фільм отримав приз за кращу документальну режисуру на фестивалі «Санденс». Як згадувала сама режисерка, ідея стрічки їй пришла під час відвідин чоловіка, письменника Артема Чеха, на фронті.

Цілик дуже бережно та з відчуттям неймовірної любові знімає своїх героїв, які показують, що війна і скрута – це не причина падати духом. І що навіть в таких складних умовах можна розвиватись. Також ця стрічка важлива в контексті того, як мистецтво може мати терапевтичний ефект для тих, хто перебуває на чи у війні. 

Кромф Ігор

Кромф Ігор

читати наступне