«Вже кожен кущ знаю так добре, як власну квартиру»: як проходять вечори та ночі дронаря на передовій

Він ставить на пальник горня з кавою. Звично рубає шмат ковбаси, накладає на хліб. Вечеряє, не зводячи очей з темного неба. 

Там, у небі ширяє його дрон. Їсти треба швидко, бо дрон працює без перерв на сон, вихідні чи свята. Та й піхота чекає відомостей від своїх «очей» — що видно, яка ситуація, чи все спокійно? 

Це дронарь Ігор. Він розповів Вечір.Медіа про найсмачнішу вечерю палкою ковбаси на позиції. Про те, як побратими радіють банці енергетика на день народження і нічні польоти дроном. 

Ті, які бережуть життя оборонцям і вкорочують віку загарбникам.

Різні цікаві бімбочки

— Я пішов добровольцем пів року тому. Хотів літати на дронах.

— Знайшов військову частину, яка «забронювала» мене й чекала після навчання. Так пробився на службу. 

Є два види дронів — Mavic та FPV.

Я йшов саме на FPV-дрони. Приїжджаю на навчання і чую: «Тут же всі на Mavic приїхали вчитися?». І я такий: «Ні…» Вибір був: зараз вчитися керувати Mavic або чекати ще кілька тижнів. Обрав не тягнути час.

Так Ігор став дронарем Mavic. Різницю між двома видами дронів пояснює так:

— Можемо порівняти з автівкою.

Mavic — це машина з коробкою автомат. FPV — авто на механіці, яке до того ж постійно потрібно збирати та розбирати як конструктор лего, — з захватом каже Ігор. 

1. Mavic — це цивільний дрон. Його задача — розвідка та супровід «очима» під час бойових завдань.
   
2. FPV — бойова одиниця. Може вражати цілі. До нього кріпляться різні цікаві бімбочки (Сміється).

Сказали: «Ось пульт, літай!»

Перший виїзд на позицію Ігор запам’ятав на все життя:

— Мене взяли за вухо, сказали: «Ось пульт. Літай!». 

Завданням був супровід хлопців, що мали відбивати наші позиції.

Наступні виїзди були простіші. З кожним разом ставало легше. Співпрацювали також з дронарями FPV пліч-о-пліч, в одному приміщенні.

Наші Mavic дивляться та корегують. Їхні FPV працюють по ворогах, можемо одне одному все пояснювати голосом через рот. Чудова, злагоджена і неприємно ефективна для підарів робота. 

Є кілька варіантів того, як працюють дронарі: 

1. Перший варіант — виїзд під конкретне завдання до доби. — Приїхали, розклали спорядження, виконали заплановане і поїхали. «Гастролі», чи як це назвати. 
   
2. Другий варіант — працювати над задачею від кількох днів до тижня. Буває, що й до місяця. У такому разі обладнання, а його чимало, вже на місці та чекає дронарів. 

Дрон літає 24/7

Вечір перед виїздом на завдання в Ігоря такий:

— Спочатку перевіряю, чи все працює. Взимку додатково нагріваю акумулятори для дронів. Далі перевіряю зброю. Потім вивчаю інформацію про майбутні завдання, які мені поставили. Збираю всі деталі в голові, плануюсь. 

Але ні, до цього неможливо підготуватись, на жаль.

На позиції оператори дронів працюють у парах:

— Один пілот: той, хто безпосередньо керує дроном. Інший штурман, який дивиться на мапу, сидить у чатах та спрямовує пілота. Оскільки робота дрона триває 24/7, про сон мова не йде. 

Проте ми з побратимом навчилися бути одночасно пілотом та штурманом. Працюємо по годинах: дві години він, дві я. Так можемо відпочивати та навіть спати.

Перезмінка перед світанком та в сутінках

Вночі робота ще відповідальніша, ніж вдень:

— Дрон відлітає в середньому на шість кілометрів — це п’ять-шість посадок. Нас вчили різними способами орієнтуватись на місцевості.

Якщо ти якийсь час літаєш в одному місці — то вже кожен кущ знаєш, як власну квартиру. 

Але вночі денні орієнтири зникають. Ти дивишся через камеру, що схожа на камеру тепловізора.

Була ідея розставити вдень орієнтири для нічних польотів. Але… для ворога вони так само добре працюватимуть! Ні, не підходить. 

Ворожі дрони також в повітрі нон-стоп. Тому перехопити керування один оператор в іншого може тільки в передсвітанковій імлі або в сутінках:
— Ми маємо час для перезмінки тільки коли сонце ще не встало або не повністю сіло.

В такий час денні дрони вже нічого не бачать, а нічні ще підсліпуваті. Користуємося цим «вікном можливостей».

Я спав на мінах, мій побратим на гранатах

Дрон — це «очі» піхоти:
— Був період, коли певний час служив у піхоті. Я знав, що робота дронарів важлива для піхотинців, та тільки там усвідомив наскільки. Настала темрява і нема дронаря — все, підрозділ сліпий. Орієнтуватися можуть тільки на шум.

Плюс невідомо, йдуть підари в наступ чи ні. Дронарь чатує в небі та відстежує такі речі. 

Якось кілька днів не могли вийти з позиції — по нас працювали всім, навіть мінометами й КАБами. Але спати ж якось треба. То я «відпочивав» на мінах, а побратим на гранатах. Так і перебулись до виходу. 

Але були й хороші моменти під час служби в піхоті:

— Був дн у хлопця. Він вже три роки служив, а я тільки прийшов. Взяв з собою енергетик. Його й подарував, бо більше нічого не було. 

Він служив вже три роки, був досвідченим бійцем. На вихід взяв хліб, воду та компас: найважливіше. А тут енергетик. Там, на передовій, все інакше сприймається. Він так зрадів простому напою. Цінність!

Палка ковбаси, хліб, кава та пальник

Оператори дронів працюють трохи далі від лінії зіткнення. Це місця, де можна нормально поїсти, а не просто перехопити енергетичний батончик нашвидку. Та на вечерю в Ігоря та його побратимів незмінний набір продуктів:

— Палка ковбаси, хліб, кава та пальник. Спочатку ми тягли яловичі консерви з гречкою чи перловкою. Але вони були дуже важкі й не смачні. Сухпай теж такий собі на смак і швидко набрид. Тому зупинились на цьому простому наборі. Чи не набридає хліб з ковбасою?.. Не знаю. Уже так звикли. 

— Колись ми не могли вийти у призначений час через інтенсивні бої, їжа скінчилась. Я знайшов у бліндажі припасену палку ковбаси… Це була найсмачніша їжа за весь час служби. «Звана вечеря»!

Ще на навчанні в Британії було смачно. Там фуршет, обирай що хочеш: баранина, риба, свинина. Але й там найсмачніше було…коли приїхали українські волонтери й зварили червоного борщу з салом (Сміється). 

І все одно з тією знайденою ковбасою ніщо не зрівняється. Хіба їжа, яку готує моя дружина. Без різниці що конкретно, просто страви, які вона приготувала.

А найбільше на позиціях зігріває гумор — це найкраще «паливо»: 

— Ми постійно жартуємо, весь час якісь приколи. Створюємо собі веселу атмосферу. Хтось слово сказав — за слово зачепились, розкрутили жарт і понеслося. Той регоче, той всміхається, всім тепліше стає. Без гумору ніяк. 

P.S. Якщо ти теж хочеш стати «очима» нашого війська, звернись до центру рекрутингу та підготовки Drone Force.

Більше про вечори військових:

Ольга Бродська

журналістка