«Почав тицяти членом в обличчя»: як гей вечорами ходив на крінжові побачення і зрештою знайшов кохання

Ім’я ми змінили на прохання героя задля його безпеки

28-річний Єгор – гей. У Івано-Франківську пів року тому він мав друзів, роботу, секс на одну ніч чи регулярний.

Але не міг знайти хлопця, з яким хотілось би будувати здорові стосунки. За цим, каже, і переїхав до столиці.

За його словами, в Києві хлопці більше можуть дозволити собі манікюр чи глітер на обличчі. Тут люди більш вільні у самовираженні і менше затиснені в релігійні рамки.

Він любить гуляти Рейтарською, яку, каже, ще називають Гейтерською, та почуває себе безпечно на Кирилівській. 

Єгор понад 8 років знайомиться з хлопцями в додатках для онлайн-дейтнингу.

За цей час змарнував не один вечір на невдалі знайомства та крінжові побачення. Аж поки знайшов свою пару. Тепер його вечори минають в обіймах люблячого партнера. Через що пройшов Єгор на шляху до здорових стосунків, згадує разом з «Вечором».

У додатках знайомитись безпечніше 

Колись на вулиці я познайомився з хлопцем, який роздавав флаєри. Говорили про серіали, він згадав ЛГБТ-тему, і я відчув натяки. Він написав на флаєрі свій номер, і після роботи ми пішли гуляти. 

Ця ситуація – виключення.

В житті це зробити важче, ба більше, є шанс нарватись на неприємності.

Мене гнітить знайомство онлайн, бо воно позбавлене природного розвитку. Рідко ми з гомосексуальним хлопцем можемо познайомитись в спільній компанії, на роботі чи деінде.

Нитіки – мімо 

Мене бісять анкети в додатках для онлайн-знайомств, коли вони про внутрішню гомофобію.

Коли у профілі написано «нитікі мімо», «принцеси мімо», «манєрниє мімо». Це агресивно і певний редфлег.

Тобто ці чоловіки не можуть біля себе бачити жіночного партнера, який вирізняється манерою спілкування чи стилем одягу.

Та насправді вони соромляться самі себе й не сповна приймають свою гомосексуальність. 

Деякі взагалі її не приймають.

І, значить, два натурали довбляться в дупу. 

Є хлопці, яким навпаки подобаються жіночні партнери.

Є стереотипна модель поведінки, коли один партнер має бути старшим, заробляти гроші і утримувати сім’ю, а інший – якийсь твінк, миленький тендітний хлопець, що піклується про домашнє вогнище, прибирає, і виконує цю ж стереотипну роль, яку жінкам нав’язують. 

Але з роками стає більше свідомих партнерів. Років 5 тому на побаченнях за мене частіше платили хлопці. Зараз більшість хлопців кажуть, що ми ділимо рахунок навпіл.

Це окей, і мені це подобається в моїх нинішніх стосунках, де у нас рівність.

Сьогодні я купую продукти і солодощі на вечір, а наступного разу це зробить мій партнер. Або в кіно я купую квитки, а він попкорн. 

Я був відкритим як до серйозних стосунків, так і до кежуал сексу

Інтим з хлопцями з додатків буває крінжовим. Колись під час орального сексу хлопець намагався зробити комплімент, запитавши, чи видалив я собі мигдалини, і промовляв постійно: «боже, куди ж він там у тебе влізає!».

Інша історія про те, як під час сексу я стогнав. А хлопець запитав: «А нащо ти стогнеш?».

Але побачення – це не лише про потрахатись в когось вдома ввечері і розійтись.

З хлопцями ми гуляли, пили каву чи вечеряли в закладах.

У додатках можна знайти хлопців, здатних до побудови стосунків. Але все ж переважає «one night stand».

Тому що у нас немає досвіду романтичної соціалізації, який мають гетеросексуали.

Коли я приходив на дискотеку у 8-9 класі, у мене не було можливості фліртувати з однолітками чи потриматись за ручки.

«Гортаю твої фотографії і маструбую на них»

В онлайн-додатках для побачень мені могли прилітати повідомлення: «Боже, який ти сексуальний. Гортаю твої фотографії і маструбую на них».

Зараз, після терапії, розумію, що це жорстке порушення моїх кордонів. Подібно до того, коли якийсь ненормальний дрочить на тебе з кущів у парку.

«Тіндер» у цьому плані найбільш безпечний, адже там немає можливості надсилати фото.

Ще є популярний серед геїв «Хорнет» – тут чоловіки часто скидають знімки своїх жахливих дікпіків. 

Онлайн-знайомства нагадують формат пропозиція-попит. Кожен намагається себе продати, та ніхто не хоче бути покупцем й брати на себе відповідальність. «Привіт. – Привіт». І більше вони ніколи одне одному не писали, бо ніхто не виявив ініціативи.

Побачення, яких ніколи не хотілось би згадувати 

Пам’ятаю, коли хлопець припхався п’яним, а я не вмів проговорити, що мені дискомфортно. Ми прийшли до нього додому, та він був настільки бухий, що посеред діалогу впав зі стільця на підлогу. Ситуація ставала все більш дискомфортною, а я не знав, як себе поводити. Це було страшно. 

Інше крінжове побачення проходило за переглядом фільму вдома.

Ми домовились зустрітись з хлопцем, аби придивитись одне до одного.

Я його зупинив, бо і близько не подавав знаків, що хочу цього. Це був травматичний досвід. Навіть не пам’ятаю, чи додивились ми фільм.

Коли наступного разу я відмовився йти до нього додому, він записав злісні голосові про те, що йому хочеться мене вдарити. 

Тут питання в культурі згоди. Я маю право хотіти сексу на одну ніч так само, як маю право не хотіти його з кимось. 

Коли припинив шукати стосунки, вони мене знайшли

Через нересурсний стан я забив на пошуки кохання, але був відкритим до звичайної комунікації. Так і сталось. Хлопець, з яким ми познайомилися в дейтинг-додатку і кілька місяців просто спілкувались, тепер мій партнер.

Наші почуття залишаються за закритими дверима. Чому так? Страх агресивної реакції ззовні. Ніколи не знаєш, які люди поряд з тобою.

Не хочеться виносити це на люди, бо вдома ми щасливі. 

Я люблю бути з партнером в квартирі, люблю цю атмосферу комфорту і затишку.

Там ми можемо бути як самі, так і якісь вечори провести з друзями, разом вечеряти, грати в настолки. І я, і він відкриті перед своїми друзями. Вдома при них ми можемо виражати почуття, обніматись, цілуватись.

Мій партнер цілує мене в щоку чи шию, коли ми прощаємось біля мого під’їзду. Та все одно виникає відчуття, що навколо нас є люди. І не знаєш – де безпечніше, на зупинці чи біля будинку, якщо в ньому живе якийсь гомофоб. 

Вдома ми разом готуємо вечерю, в процесі обговорюємо новини, які стались за день, історії кумедні розповідаємо.

Вечеряти можемо при гірляндах чи з приглушеним світлом.

Мені подобається із партнером, якого я ціную, який цінує мене, просто лежати в темряві в обіймах. 

Ольга Циктор

журналістка, Одеса