Рис як хліб, обов’язково місо-суп і темпура: українці про вечері в Японії

“Вечір” попросив трьох українців розповісти, що їх найбільше вразило під час вечері в Японії і які особливості японської гастрономії їм запам’ятались.

Суші на вечерю в Токіо їли здебільшого туристи.

Анатолій Денисов

шеф-кухар Menya Musashi, відвідав Токіо під час навчання

Коли вчився готувати рамен за стандартами мережі Menya Musashi, то пробув у Токіо 15 днів. І кожен вечір йшов дивитись, як, де і чим вечеряють японці.

Те, що побачив у закладах: типовий токієць замовляє тарілку локшини, зверху шматок свинини та запиває це все рисовим пивом Asahi. Склалось враження, що така буденна вечеря у більшості.

Інша популярна страва на вечерю — свинина тонкацу (відбивна зі свинини, обсмажена у фритюрі) з рисом, капустою, вареним яйцем. Або різні овочі темпура — у тонкому клярі, обсмажені в олії.

Бачив, як місцеві брали готові набори бенто, які продаються у коробках у супермаркетах. Їх купують по дорозі з роботи та вечеряють ними вдома.

А ось суші на вечерю їли здебільшого… туристи!

Пробував відтворити для себе цей смак в Україні. Знайшов його, коли перебив шпроти зі смаженим часником і олією. Додав цю суміш у локшину, зверху приписав зеленою цибулею і цей смак одразу повернув мене в Токіо.

Взагалі склалось враження, що урбанізовані японці ставляться до вечері більше, як до підживлення. Здається, вони люблять більше працювати, ніж їсти — така їх головна пристрасть.

Скрізь смажать овочі і морепродукти у хрумкому тісті темпура

Наталія Город

дизайнерка одягу, у 2022 році переїхала з Києва в Осаку

Японці, як і ми дотримуються триразової системи харчування. На вечерю в сім’ях, куди мене запрошували в гості, зазвичай готували рис без солі із рисоварки і місо-суп (бульйон на основі пасти місо, з додаванням сезонних інгредієнтів).

Рис, до речі, виходить смачнючий, моя донька їсть його і вдома і в школі щодня, так він їй подобається.

Якщо у місошіру (місо-суп) додають свинину, то такий суп вже називають тондзіру — суп зі свининою.

Ще в одній сім’ї на вечерю нам подавали тонкацу — котлету зі свинини у паніруванні, яку подають з нарізаною капустою.

А також всюди і скрізь темпура — легке і хрумке тісто, в якому в Японії обсмажують овочі, морепродукти. Якось 97-літня японка принесла нам такі овочі і креветку темпура. Це була її звичайна вечеря, вона вирішила поділитися нею, щоб ми спробували.

На десерт часто подають тістечка моті (мочі) або вагаші — солодощі, виготовлені з рисової муки, з начинкою з бобів. Вони не такі солодкі, як наші кондитерські вироби, але дуже смачні й калорійні. Ось подивіться, яке ми спробували моті (мочі) та полуницю в карамелі.

Якщо говорити про пізню вечерю, то японці можуть з’їсти лише десерт або сир тофу зі спресованих соєвих бобів. От і все.

Взагалі на японському столі багато різних інгредієнтів: подають багато всього, але невеликими порціями. Для цього користуються тарілками з кількома секціями під різні продукти й страви.

Здивувало, що у кожному магазині можна купити вже запаковані варені яйця. Часто до столу подають ферментовані боби, присипані зеленою цибулькою — вони тягучі й мають специфічний запах. Пробувала, але поки вони мені не смакують.

Якось японці запросили нас на святкову вечерю у форматі “шашликів”. Там ми їли якініку — смажене м’ясо, свинину, курятину, телятину, там же смажили локшину й овочі на грилі.

Гриль вмонтовано у середину столу, гостям подають сирі інгредієнти і вони їх смажать до потрібної готовності. П’ють пиво, вино. А от гарячої кави, на мій щирий подив, у таких закладах взагалі немає.

Популярний бутерброд вдень чи ввечері — це онігірі, кулька з клейкого рису, листка норі та будь-якої начинки.

Всюди на вечерю подають воду. Також пропонують чай (більшість льодяні, але я замовляю завжди гарячий), соки, колу, фанту, пиво, саке.

Рис в Японії — основа вечері, як наш хліб або картопля

Олена Свідрань

асоціація японсько-української дружби НПО “Краяни”, живе в Японії з 2007 року

Вечеря в Японії — це головний прийом їжі за день. Іноді японці взагалі можуть не обідати, тільки снідають і вечеряють.

Зазвичай на вечерю подається піала білого круглого рису. Це як основа вечері, в Україні так подать хліб або картоплю. Або роль основи грає гречана або пшенична локшина.

Рис варять без солі й масла, а вже за столом кожен їсть його так, як йому більше подобається.

Щось накладає зверху, або, як моя дитина, змішує з приправою фурікаке — суміші подрібненої сушеної риби, водоростей тощо.

Рис найчастіше подають гарячим. Рис може бути холодним, коли з нього роблять рисові колобки онігірі з листками норі (або без) з начинкою з риби, овочами, водоростями або просто сіллю.

Найчастіше разом з рисом подається місо-суп на основі пасти місо з овочами (цибулею-пореєм, морквою, дайконом, грибами тощо), іноді у суп додають м’ясо.

Інгредієнти для супу дрібно нарізаються і варяться дуже швидко. Приготування займає п’ять хвилин, не так довго, як наш борщ.

До речі, я довго не могла звикнути до того, що у супермаркетах продаються вже акуратно і тонко порізані порції м’яса. На 2-3 порції по 100 г, які зручно одразу готувати вдома.

Також до рису можуть подати приготоване м’ясо, рибу (скумбрія, лосось, оселедцеві тощо) або овочі.

Окремо подається страва цукемоно — огірки, редька дайкон, синенькі, морква, мариновані кілька днів у спеціальному соусі.

Або це можуть салати зі свіжих овочів: капуста з помідорами, салати з майонезом, також японці люблять салати з макаронами.

Взагалі, часто їсти рибу і м’ясо японці почали не так давно. Традиційна вечеря була скромнішою, менш вибагливою.

П’ють воду або холодний чай мугіча (продається в пакетиках, робимо регулярно і зберігаємо в холодильнику 1-2 л).

Хто п’є алкогольні напої, той супроводжує вечерю рисовим пивом або саке.

Найважче мені було звикнути до страви натто — це ферментовані боби. Як я розумію, це давній засіб зберігання бобів, які клали у рисову солому і вони там собі ферментувались.

Коли їх дістають, то додають до них гірчицю, соєвий соус і їдять.

Коли бачиш їх вперше, то не можеш повірити, що це можна їсти — слизькі, зі специфічним різким запахом. Але згодом я звикла і вже спокійно їм натто.

Страва вважається дуже корисною для здоров’я, довголіття.

А ще вразило те, що в Японії яйця можна їсти сирими. Їх тут їдять багато і часто і я практично не чула про випадки отруєння. Тобто стандарти безпеки продуктів такі високі, що можна їсти і не боятись. Вперше спробувала тут сирі яйця з м’ясом: тоненький обсмажений шматочок м’яса треба обмокнути у збитому яйці і так їсти.

Артем Кузьменчук

головред «Вечора»