30 Квітня, 2024
життєстиль
Сни наяву, манія читання, письмовий стіл у кутку: правила життя і вечорів письменника Стівена Кінга
Автор: Даня Бумаценко
Стівен Кінг розуміється на жахіттях вигаданого й реального світів.
Після повномасштабного вторгнення росії письменник заборонив продаж своїх творів на території країни-агресора.
Й регулярно підтримує Україну в мережі X.
«Збережіть Україну у своїх серцях й думках. Не підтримуйте умиротворювачів, які хочуть залишити їх [думки про Україну] позаду», – написав Кінг у 2023 році.
За класикою горор-жанру багато подій відбувається ввечері. І письменник знає, як зробити так, щоб аж волосся дибки стало.
Героїня роману «Джералдова гра» мало не божеволіє вночі від страху й видінь, прикута кайданками до ліжка. Вночі до героя роману «Кладовище домашніх тварин» повертається улюблений котик Черч. А краще б не повертався!
А як проводить вечори сам Кінг?
Як він бачить сни наяву, чому читає завжди і всюди, і навіщо запхнув письмовий стіл у куток кабінету — читайте у матеріалі.
В обід – сон, ввечері – читання
Написання книжок, як і кожна робота, вимагає дисципліни. Тому графік дня у Кінга розписаний наперед.
Ранком – робота над творами. Після обіду – сон та відповіді на листи. Ввечері – сім‘я, гра улюбленої бейсбольної команди «Red Sox», редактура текстів.
Та особливу увагу письменник приділяє читанню.
Каже, що читання – це творчий центр життя письменника. Тому Кінг Стівен завжди носиться з книжкою й читає всюди, де можливо.
Або неможливо:
«Зали очікування – вони просто створені для книжок. Але нічим не гірші й театральні вестибюлі. І нудні черги на контроль в аеропорту. І – улюблене всіма місце – нужник. Можна за кермом читати – хай живе революція аудіокниг».
Кінг читає й за обіднім столом попри те, що це вважається невихованістю.
«Якщо хочете досягти успіху як письменник, ввічливість у списку ваших пріоритетів піде в другому десятку», – сказав, як відрізав.
Що і як читає Стівен Кінг?
Пристрасть до книжок – це у Кінга з дитинства. Ще в юні роки Стівен прочитав усе – від пригод дівчини-детективині «Ненсі Дрю» до «Психо».
Улюбленою книгою дитинства була «Людина, що зменшується» Річарда Метісона.
Зараз Кінг читає повільно – роки, треба розуміти. За рік його поличка наповнюється на… сімдесят книжок (!), переважно белетристики.
«Саме цим я зайнятий вечорами, відкинувшись у своєму синьому кріслі.
Читаю белетристику не для того, щоб вивчати мистецтво белетристики, – я просто люблю різні історії.
При цьому відбувається процес навчання. Кожна взята до рук книжка дає свій урок. Часто погана книжка може навчити більшого, ніж хороша», – пише Стівен.
На десятиріччя платформи GoodReads письменник поділився своїми улюбленими книжками. Щоправда, він не у захваті від цієї ідеї.
Вважає, що кожного дня цей список буде різний. Ось добірка того дня:
- «Володар Мух» (Вільям Ґолдінґ)
- «1984» (Джордж Орвел)
- «Володар Перснів» (Дж. Р.Р. Толкін)
- «Кривавий Мередіан» (Кормак Маккарті)
- «Волосся Гарольда Ру» (Томаса Вільямса)
У восьмому класі майбутній письменник прочитав роман Мюррея Лейнстера. Саме тоді Кінг вперше сказав собі — «Я можу зробити краще, чорт забирай».
Так почав писати.
Творчий сон – що це таке
Кінг працює за зачиненими дверима. Прибирає по-максимуму все, щоб не відволікатись. І навіть, прикриває вікно. Він називає це – творчий сон.
Ізольований простір кабінету – це місце, де Стівен бачить сни. Але цьому, каже, ще треба навчитись:
«Прийти щодня приблизно о тій самій годині. Написати тисячу слів на папері та піти – цей графік існує, щоб навчитись бачити сни.
Так само як готуємось до звичайного сну, вкладання в ліжко, приблизно о тій самій годині, з одним й тим самим ритуалом».
Письменник певен, коли людина спить, а її тіло нерухоме, то це спонукає мозок вириватися за межі наїждженої дороги денного мислення.
І так само як мозок і тіло натреновані на сон у шість або сім годин щоночі. Так само можна натренувати тіло і мозок на денний творчий сон з видінням снів наяву.
І використати їх у творчості.
За роки роботи письменник виробив у собі цю звичку. Знахідки творчого сну використовує для написання тексту зранку. А ввечері редагує матеріал.
Редагування
Після того, як Кінг написав книжку, аркуші паперу відправляються в шухляду на шість тижнів. Матеріал «настоюється», як вино.
А потім настає той самий вечір, коли пляшка відкорковується. Інтимний процес відбувається також за зачиненими дверима.
«Цю частину роботи я люблю, бо заново відкриваю для себе власну книжку. І зазвичай вона мені подобається.
Коли книжка потрапляє до друку, я вже прочитав її велику кількість разів. Можу цитувати уривками, і хочеться тільки одного: щоб цей засмальцьований папір пропав нарешті під три чорти», – зізнається автор.
У цей вечір його головні друзі – олівець та блокнот, куди він занотовує думки.
Багато часу приділяє рутинній роботі: виправлення хибодруків, пошук невідповідностей.
«Тільки Бог робить усе правильно з першого разу. І тільки роздовбай дозволить собі сказати: “А, менше з тим, на те є редактори”».
«Нічна зміна»
Були часи, коли Кінг працював на ткацькій фабриці. І фабрика зачинилась на тиждень.
Ті, хто працював там понад п’ять років, отримали оплачувану відпустку. Іншим запропонували роботу вичистити фабрику від верху до низу, включно з підвалом, який уже років сорок ніхто не чіпав.
Стівен відмовився, але коли зустрів колегу через тиждень, то дізнався, що багато пропустив, — «Було класно!».
«Щури там у підвалі здоровенні, як кішки, – казав він. – Та що там, були такі, як чималий пес!». Якось у вільний вечір Кінг згадав цю історію й написав розповідь «Нічна зміна».
Він просто хотів згаяти вечір, а через кілька місяців журнал «Холостяк» купив це оповідання за $200.
До того Кінг вже продавав два оповідання за $60. А тут за один текст й одразу утричі більше! Це було багатство.
Рок-концерти
На початку 1990-х Стівен Кінг став учасником рок-гурту, який складався переважно з письменників.
«Рок-Боттом-Римейндерс» (Rock-Bottom Remainders) була вигадкою Кеті Кеймен Голдмарк, книжкової оглядачки й музикантки із Сан-Франциско. Стівен грав на гітарі.
Гурт задумували, як разовий. Збиралися зіграти пару разів на книжковому ярмарку, потішити публіку й розійтися.
А не вийшло. Гурт поїхав у турне, про нього написали книгу, а дружина Табіта Кінг записала музику гурту для себе. Сказала, що їй під неї добре танцюється вечорами. Чи то вона так чоловіка хотіла підтримати?
Письменник завжди каже, що міцний шлюб – головна складова «формули успіху».
Так, наприклад, Стівен Кінг мав періоди у житті, коли зловживав алкоголем і наркотиками. Але дружина завжди була поруч.
Одного разу вона ледь не втратила чоловіка назавжди.
Вечір, який ледве не забрав життя
Того вечора вони разом з сім‘єю планували подивитися «Дочку генерала» в Норт-Конвей, штат Нью-Гемпшир. Стівен запланував перед поїздкою погуляти у лісі.
Вийшов десь близько четвертої години вечора. Вирішив перед лісом сходити до вітру біля дороги і… наступні два місяці Стівен не міг зробити цього стоячи.
Письменник ішов узбіччям назустріч руху і його збив автомобіль.
«Менше секунди в мене було, щоб це помітити. Якраз вистачило часу на думку: “Господи, мене зіб’є шкільний автобус!”», – згадує Стівен.
Отямився в яру. Подивився вниз: верхня частина ніг якось боком лежить, наче її обернули гайковим ключем.
Стівен з надією спитав водія, який підійшов до нього:
– Це ж просто вивих, так?
– Та ні, – відповів той, і голос у нього був такий самий життєрадісний, як і вираз обличчя, – Там переломів п’ять-шість, друже.
Письменнику знадобилась складна операція, щоб він зміг повернутись за свій улюблений письмовий стіл.
Письмовий стіл
Кінг роками мріяв про масивний дубовий стіл, за яким міг би працювати. Шкільні парти в комірчині та писанина на колінах йому набридли.
У 1981 році він добув такий стіл. Шість років Стівен просидів за ним то п’яний, то обдовбаний, як капітан корабля, що йде рейсом у порт «Нікуди».
За рік чи два після протверезіння він прибрав його у вітальню, де той цілком гармоніював із меблями. І добув інший.
Ручної роботи, красивий і наполовину менший, ніж той динозавр. Так і стоїть він донині біля західної стінки кабінету, під схилом даху.
«Поставте стіл у кутку і щоразу, коли беретеся писати, нагадуйте собі, чому він стоїть не посередині.
Життя – це не підтримуюча система для мистецтва. Якраз навпаки», – каже Стівен Кінг.
Стаття підготовлена за матеріалами книги «Stephen King on writing. A memoir of the craft» (2000).
Читайте ще про вечори відомих людей:
Ось, може вас зацікавить цим вечором
Ось про що ми пишемо в інших рубриках
5 рецептів різдвяних страв від шеф-кухаря Володимира Ярославського
7 місць для святкових вечорів у Києві: ялинка на Софійській, ковзанки і зимовий парк розваг на ВДНГ
Вішліст до свят від редакції Вечір.Media. А ще вішліст-бонус від знавчині гастрономії Марії Банько
«Плануємо секс і це так круто!»: чи можна підвищити лібідо — пояснює сексологиня