«У мене їжаки в ліжку тусуються»: як рятують колючих нічних тварин Настя, Кирило та Соломія з «Першої приватної їжарні»

Їжаки в рекламі радісно п’ють молоко та носять на спинах яблучка. Які, звісно, потім їдять довгими зимовими вечорами…

Або все зовсім не так. Спойлер: яблука їжак може легко замінити на недопалки цигарок, які теж їсти не збирається. 

Співзасновники «Першої приватної їжарні» Настя, Кирило та Соломія розповіли Вечір.Media про вечори та ночі колючих, але дуже милих тварин.

Їжак — це ребус, крутиголовка

Спочатку були тільки їжаки, які приходили на подвір’я до Кирила та Насті:
— Жили ми на дачі, — згадує Кирило. — Там багато їжаків.

Стало цікаво, скільки саме їх там: почали зважувати кожного, хто заходив у гості.

Їжаки цікавили їх все більше:
— Ми стежили за сторінками їжачих притулків у різних країнах, зокрема польських, — доєднується до розмови Настя, — це було, як серіал.

— Потім врятували першого їжака… Я це почала, а вони тепер вигрібають. (Сміється)

Кирилу та Насті почали приносити слабких чи хворих їжаків. Вони приймали. Так сам собою з’явився єдиний в Україні притулок суто для їжаків: «Перша приватна їжарня».

Виявилося, що в Україні вкрай мало спеціалістів з їжаковедення. Тому їжаків довелось вивчати з нуля: 

— Настя багато читала. Я вчився і потроху навчився. Ці тварини досі дуже мало досліджені та постійно нас дивують. Їжак — це ребус, крутиголовка.

«У мене їжаки в ліжку тусуються»

Про свою їжачину діяльність Кирило почав писати у соцмережах. Так про притулок дізналась Соломія та доєдналася до команди:
— Я працювала у зоомагазині й нам підкинули під двері їжака. Що робити? До Кирила на консультацію.

Будівлі з написом «Перша приватна їжарня» не існує. Кожен тримає їжаків у себе вдома.

У Насті опиняються їжаки з тривалим терміном реабілітації або на постійне проживання, коли тварина не виживе у дикій природі. Кирило лікує поранених ссавців, Соломія виходжує малечу:
— Найважчий період з кінця травня до початку липня. Їжаченят, з мамами яких щось сталось, треба годувати кожні 2-4 години.

Тому цей період я сплю уривками та живу на каві. Та мені дуже подобається спостерігати, як жива істота росте у тебе на руках… Свої діти у мене теж є. Якось, коли ми ще користувались коробками, а не вольєрами, семеро їжаченят втекло серед ночі.

Тепер у нас не просто вольєри, а ми ще й проволокою обмотуємо дверцята: їжаки аж занадто розумні, коли хочуть втекти.

Сонце мишей «приготувало»

Ще їжакам не займати кмітливості, коли хочуть смачно поїсти:

— Якось зранку їжаки принесли до мене у двір впольованих мишей, — продовжує Соломія. — Розклали їх на металевій кришці й звалили. За день сонце мишей «приготувало». Їжаки повернулись та смачно повечеряли.

Проте зранку побачити їжака — рідкість. Вони виходять на полювання з сутінками:
— З 19:00 до 21:00 — перший етап полювання, — розповідає Кирило. — Далі «денний» сон і наступна фаза активності з 03:00-04:00 до світанку.

— Якщо вполював миску с котячим кормом — далі можна не полювати, — зі сміхом додає Настя.

«Здрасті, я їжачок»

Полюють їжаки переважно на комах і цим дуже корисні природі та людині. Колорадським жуком, до речі, їжак теж закусує не скривившись. Від безвиході може з’їсти дрібних тварин та навіть змію. 

Тому у селах їжаків пригодовують, щоб ті жили біля комор з зерном: охороняли запаси. Коров’яче молоко їжак теж може випити.

Але є одне але:

— Буде срати далі, ніж бачить, — констатує Кирило. — Або загине. Непереносність лактози у них. Хіба маленькі можуть пити замінники котячого та собачого молока — так їх вигодовує Соломія. 

— Їжаки суїцидальні хлопаки: вони всеїдні, тому не розуміють, що їм можна, а що ні. Як їжак міг отримати молоко у дикій природі? — ставить сама собі логічне  питання Соломія. — Побачив корову, підбіг до неї та присмоктався? Я, звісно, теж можу джинчика бахнути. Та знаю, що мені може стати погано. А їжак ні. 

Тож їжаки дуже тупі. Хоч водночас вкрай кмітливі, коли їм треба.

До речі, їжини вміють кричати, але вам цього краще не чути. Крик значить, що тваринка дуже налякана чи їй боляче.

Тирять сир з пліснявою

То чим нагодувати їжака?
— Якщо їжак виглядає слабким чи голодним, спочатку дайте йому води, — радить Соломія. — Потім можна погодувати котячим кормом, нежирним курячим м’ясом.

Ще ок їжаку варене яйце, нежирний кисломолочний сир, курячі серця та печінка. З іншої сторони, пів дохлого голуба теж йому підійде. Але така їжа хай буде на його совісті.

— Я люблю ввечері попити пивка з сиром з пліснявою, — каже Кирило. — То якщо випускав з вольєрів їжаків — тирили сир. 

На зиму запасів їжаки теж не роблять, бо взимку сплять. Восени готують собі гніздо: побачите їжака з купою листя у пащі — то він тягне будматеріал. У листопаді тварини впадають у гібернацію і прокидаються навесні з появою перших комах.

Сон під МАФами

Знову заснути їжаку складно, якщо прокинеться серед зими:
— Таких ми догодовуємо та тримаємо у себе до весни, — ділиться Кирило. — Я пристосував балкон для домашньої гібернації. Звісно, всіх не можемо прихистити. Тому просимо інших людей також брати участь та робити перетримку у себе вдома.

У містах їжаки люблять зимувати під мафами: тепло, є стіни. Та мафи зносять, хоч ми і просимо не робити цього взимку. Під ним сонні їжаки…

— Якось я взимку вночі вагітна з ліхтариком повзала на місці знесених мафів. Знайшла десяток їжин, — згадує Соломія.

Брудні, смердючі, з їжаком на руках

— Ще історія була, як ми втрьох ввечері у смітнику рилися, — гигоче Настя. — У мене тоді три їжини жили. Бігали по хаті. А я вирішила винести пакети з непотрібним одягом. Високі. Як тільки вона туда залізла?.. Поставила біля смітника. Приходжу — нема їжачини. Назад до смітника — пакетів нема.

— Наступний кадр, — підхоплює Кирило, — за десять одинадцята вечора і ми стоїмо втрьох на касі магазину. Брудні, смердючі, з їжаком на руках. Встигаємо купити вина, бо випити було треба… 

Популяція їжаків в Україні стабільна. А в деяких європейських країнах б’ють на сполох: їжаків вкрай мало:

— Наше завдання не колекціонувати їжаків, а допомагати їм: пролікувати, підгодувати та випустити назад, — відсміявшись після історії про смітник каже Кирило. — Вбитись об дику природу — це природний відбір. 

Інша справа, коли їжак гине через втручання людини. Воно ж тупе… Ви знали, що їжак має на всіх чотирьох лапах відставлені великі пальці? У них руки! А вони ними ходять. Такі рєбята.

Більше про вечори українських тварин та птахів:

Ольга Бродська

журналістка