Пів сотні нових знайомств за вечір – це не страшно. Навіщо я ходжу на нетворкінги

Привіт! Я Коротенко Оля, працюю в агенції «Або» менеджеркою спецпроєктів, менторкою локальних редакцій та періодично пишу тексти для «Меморіалу». 

Нещодавно я проаналізувала своє життя і зрозуміла, що потребую нових людей в оточенні.

Хочу більше просто цікавих знайомств для спілкування, потенційних партнерів для спільних проєктів, друзів, товаришів для спільних вечорів, зрештою. 

А тут ще й мені до рук потрапила книга «Ніколи не їжте наодинці» Кейта Феррацци. Автор у ній описує цілий алгоритм того, як знайомитись з людьми і як робити так, аби ці знайомства допомагали по життю. Навіть таблички пропонує вести. 

Настільки серйозно я до цього питання не була готова підходити, але для себе чітко вирішила – починаю шукати нових людей собі у життя. 

Еммм, а де і як їх шукати? 

Тіндер я використовувала тільки для романтичних знайомств, хоча дехто знаходить там і друзів. Та і взагалі, хотілося живого спілкування. І так, щоб одразу й багато.

Місія – пошук нових людей

Як це зазвичай буває, соцмережі дуже швидко ловлять твої сигнали в космос: таргетують потрібні меседжі, підкидають варіанти.

Пошук місць для нових знайомств виявився завданням без зірочки. Принаймні, коли живеш у Києві.

Нетворкінги – ідеальний формат для знайомств

Найбільше серед потоку потенційних івентів мене цікавили нетворкінги — формат, який може існувати сам по собі, а не в межах конференцій. Він націлений на спілкування з якомога більшою кількістю людей.

А ще нетворкінги часто проводять ввечері. Це зручно, бо можна ходити у будні, після роботи. 

Натрапила на нетворкінг-клуб для IT-тусовки. І якраз тоді вони планували провести зустріч абсолютно для всіх – і айтівців, і звичайних смертних.

Я, як представниця другої касти, вирішила що це знак і можливість трошки наблизитись до першої. І взагалі: треба йти. Бо що я оце поки тільки у «Збережене» пости з івентами додаю? 

Щоб знайомитись, не бери з собою знайомих

Важлива частина моєї стратегії – ходити на такі заходи самій. Не брати жодних знайомих, друзів, рідних – нікого. 

Тільки я і страшний незвіданий світ нових людей. З якими треба зав’язувати бесіду, про щось розказувати, не виставити себе дурним і купа інших заморочок у голові. 

Кілька років тому я мала досвід нетворкінгів, але приходила туди вже з кимось. І з цим «кимось» ми пів вечора мінімум і проводили.

Якщо хвилюєтесь – тим паче треба йти одненькому. 

Заперечення – торг – злість – депресія – прийняття 

В день події, за пару годин до початку, я різко злякалася і вся моя впевненість кудись поділася. А що там буде? А варто мені туди йти? 

Це ж тусовка для IT-спільноти. А що як я там буду одна не айтішниця? А раптом там уже всі будуть між собою знайомі? А якщо я там буду стояти одна як зозуля і не ввіллюся в жодну розмову? Ой, може не йти все-таки….

До ігор мозку швиденько приєдналося і тіло: почало боліти, хотіти спати, нудити і всіма фібрами показувати, що нам цей нетворкінг не потрібен і взагалі зміни в житті на краще – це для слабаків. 

«Давай краще залишимось вдома і подивимось Нетфлікс?», – наполегливо пропонувало мені тіло.

«Буде ще мільйон таких івентів, ще встигнеш походити», – підтримував мозок. 

«Ні, друзі, пробачте, але ми йдемо. Жодних відмовок», – відповіла їм я.

Та я, яка зрозуміла, що потурати власним комплексам з дитинства – погана ідея.  

Десятки нових знайомств за вечір

Варто мені було зайти на територію бару, де відбувався нетворкінг, як одразу стало легше і майже не страшно. Ну добре-добре, не страшно стало після келиха сангрії і знайомства з першими людьми. 

Нагадування від МОЗ: надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров’я.

Нагадування від мене: трошки сангрії сприяє знайомству з новими цікавими людьми. Але можна цілком обмежитись і лимонадом. 

Після першого пішло друге, третє, десяте… (це я про знайомства). І от я вже знаю половину з присутніх людей.

Більшість – айтівці. Я цього чомусь боялася. То, зрештою, хіба це погано? Ні, чудово, матиму тепер багато знайомих з цієї сфери.

Були і медійники – приємно. Тут мене запрошують на медійну конференцію, яка відбудеться за тиждень. Плюс один івент в скарбничку потенційних для відвідування. 

О, бачу і старих знайомих. Хлопець, з яким ми їздили в тур на новий рік, а потім перетиналися в одному коворкінгу. А ось і дівчина, з якою ми раніше їздили в подорож у спільній компанії. Вітаюсь, трохи розмовляю.

 У постах та сторіз після події я розказала, як класно і з користю провела вечір та скільки нових людей зустріла. Мені почали писати друзі, що теж хочуть походити на такі події для знайомств, але не наважуються.

Всім радила: візьміть й підіть, навіть з відчуттям страху і невпевненості.

І вам раджу. Вас ніхто не з’їсть, чесно.

Наступний рівень – англомовний нетворкінг 

Рівно через тиждень я натрапляю в тому-таки інстаграмі (що ж він такий помічний) на інший нетворкінг. І не простий. А англійською мовою. 

Англійською, Карл! Я – людина, яка пів життя не знала англійської, а інші пів життя вчила її через внутрішній протест. Людина, яка має мовний бар’єр і уникає англійської як може – я записуюсь на цей англомовний нетворкінг. 

Будній день, вечір, 18:30 – і ось я вже біля свого улюбленого бару «Вогник», реді ту міт нью піпл енд імпрув май інгліш. 

На вході мене зустрічає ведучий – одразу англійською, тільки англійською. Фух, усе зрозуміло: проходити всередину, реєструватись, наклеїти стікер зі своїм іменем на одяг, взяти на барі коктейль і насолоджуватись новими знайомствами.

Вже в черзі на реєстрацію знайомлюсь із першою людиною. Виявилось, іноземець, який працює в Україні. Українську поки вчить, тому ходить на подібні заходи, аби знайти нових англомовних знайомих.

 Як виявиться згодом, тут буде багато іноземців. І далі все зрозуміло. І бесіду підтримую. І англійська чомусь не видається такою складною. 

Реєструюсь і йду знайомитись. Сама підходжу до людей, які імпонують. Не страшно. Зовсім. 

Коли всі зібрались, ведучий заходу оголосив, що ми можемо розбитись на невеликі групки і обговорювати питання, які нам запропонували організатори в спільному чаті.

Класно, що є модерація, тож кожен буде залучений у бесіду й у нових знайомих не виникатиме незручних пауз та питань, про що можна поговорити.

Я трохи поспілкувалась у двох таких колах – так би мовити, по скрипту, але мені видалось цікавішим спілкування сам на сам. Так і з людьми можна краще познайомитись, і поговорити більше.

А говорити мені хотілося – і це мене дивувало, бо як так, це ж моя неулюблена англійська, я ж її не люблю. Чи ні?

І знову до кінця івенту я вже маю десятки нових знайомств і контактів у соцмережах. Серед них і відомі блогери, і журналіст з Іспанії, і айтівець з Франції (IT всюди наздожене), і представники інших професій – всі цікаві і класні люди. 

За декілька годин спілкування англійською мовою мої язик і мозок трохи втомились, але це того вартувало. 

Теж так хочеш? Ділюся лінками

Ділюся списком перевірених мною за вересень місць і організаторів. Я вже надто їх розхвалила, аби не поділитися, правда?

• Нетворкінги для IT і не тільки
• Англомовні нетворкінги
• Ком’юніті знайомств, друзів та дозвілля

Таких заходів і організацій у великих містах доволі багато. Впевнена – якщо пошлете сигнал у космос, ваші соцмережі так само швидко його зловлять, як зловили мій. Таргетована реклама – корисна річ.

Навіщо це потрібно

Старт втілення стратегії розширення кола знайомств видався продуктивним, тож маю намір продовжувати в такому ж темпі. 

Тож, що я маю наразі? Загинаємо пальці:

• Я познайомилась із багатьма людьми;
• Позбулася страхів, які сиділи в моїй голові. Зокрема, страх знайомства з новими людьми та страх спілкування англійською;
• Попрактикувала англійську і знаю тепер, де у невимушеній атмосфері можу практикувати її за бажання;
• Стала відкритішою до людей і нових досвідів;
• І, зрештою, гарно провела декілька осінніх вечорів. 

Чого і вам раджу. Зустрінемось на нетворкінгу!