Японець, Капітан Америка та Шредер зібрались ввечері у синагозі. Репортаж з Подолу

Стіни Подолу добряче просякнуті історією. Та не тільки етнічним українцям вони можуть розповісти про дідів-прадідів. 

Здавна тут жили, берегли віру, надії й традиції українські євреї. 

Я спішу вечірніми вуличками до їх пам’ятки 19-го століття в Києві — Великої хоральної синагоги на Щекавицькій.

Мені пощастило потрапити на святкування найвеселішого іудейського свята – Пурім. Це вечір радості й очікування перемоги для тих, хто має сили й мужність протистояти злу. 

Індіанка в синагозі

Та спочатку молитва. В синагозі рабин читає книгу «Сувій Естер» — історію свята Пурім. 
Тихцем проходжу на другий поверх. На першому рабин й чоловіки, другий — для жінок.

Поряд зі мною Нінель, на ній костюм індіанки. Повністю готова до свята:

– Сходила на секонд і купила накидку. Ще пішла до подруги, яка плете «ловців снів» – так з’явилося пір’я. Макіяж придумали з нею разом. У цій «тусовці» я вже років шість. Знала, що маю єврейське коріння, та не знала, що це означає. 

Якось запропонували поїхати на Тагліт – це безплатна програма для молодих євреїв в Ізраїлі. Там розповідають про єврейську ідентичність, вчать бути євреями. Повернулась і почала шукати собі общину в Україні. У Києві їх кілька, ходжу то туди, то сюди.

Дивлюсь вниз. Навколо рабина святкові кульки, інша святкова мішура. По залі бігають хлопчики у ростових костюмах — зелений восьминіг грає в доганялки з царем. Рабин читає Сувій та не проганяє їх. 

Щоразу коли називає ім’я головного антигероя Амана, всі тупотять, кричать, дзеленчать спеціальними брязкальцями. Випадковий перехожий, побачивши все це, певно б, дуже здивувався.

Сенс свята Пурім — перемога над ворогом. 

2400 років тому євреї жили в Перському царстві. Правив там достатньо адекватний цар. Проте мав радника Амана з гнильцею. 

Якось цей радник захотів, щоб єврей Мордехай став перед ним на коліна. Той не став. Що робити? Знищити всіх євреїв! Призначили дату.

Та цар не знав, що його дружина Естер єврейської крові. А Мордехай взагалі її дядько. Коли Естер дізналась про рішення, то пояснила чоловіку, що знищувати цілий народ — не ок. 

Цар послухав дружину, але указ не відмінив, а дозволив євреям захищатись. 

Мабуть, з тих часів і пішла слава про ізраїльську армію, бо бились єврейські воїни відчайдушно і перемогли. Аман в тій битві за нахабство поплатився життям. А євреї тепер щороку згадують звитягу своїх пращурів. 

Сталін та Гітлер померли на Пурім

На годиннику майже дев’ята вечора. Молитву прочитано, час святкувати. Окремо накрито стіл для дітей та їхніх батьків. Молодь йде тусити окремо.

– Щонеділі тут збираються юнаки та юнки від 17 до 28 років. Вивчають Тору, традиції. Разом відпочивають, грають в ігри, подорожують. Це клуб молоді при синагозі, – у дворі мене зустрічає один з організаторів свята Олександр.

Виходимо під київську мряку та йдемо до іншої будівлі:

– Постійно ходить приблизно 20 чоловік. Останнім часом наш гурт зростає. Можливо, шукають відповіді у релігії. Думаю, просто цікавляться історією та культурою. Суто релігійних у нас 5-6 чоловік.

Стати членом клубу може будь-хто, в чиїх жилах тече єврейська кров. Всі заходи безплатні. 

– Люблю Пурім за радісну атмосферу, – ділиться Олександр. – Зараз у нас мало приводів для цього… Тисячі років тому жменька євреїв змогла вистояти проти персидської армії. Коли надії на перемогу вже не було, вони її вирвали. 

Це нагадування, що ми в силах зробити це знову тут. На Пурім прийнято їсти конвертики з маком — це вуха Амана. Колись всією Україною їстимемо вуха вована. До речі, Сталін та Гітлер померли саме на Пурім. Чекаємо.

Японець, Капітан Америка та єврейська мафія

Ми на місці: невелика зала з фуршетними столами. Вечеря кошерна: сала тут не знайти. Зате є майонез та шоколад з маркуванням «кошер».

Овочі, фрукти, курка, хумус. Трохи кошерного вина. 

Одна стіна розмальована. Особливо потішила Ханукія – символ світла. Розмістили її біля розеток.

Близько 30 молодих людей розбрелися по залі. Всі добре знають одне одного: спілкуються, сміються, їдять і п’ють. Чи можна їх відрізнити від будь-яких інших? 

Хіба дівчат. Майже всі в спідницях чи сукнях нижче коліна. Рукава закривають лікті. На мене уваги не звертають. «Якась новенька в джинсах, хай буде», — певно, думають.

– Ми такі самі люди, як всі, – підходжу до хлопця в костюмі Шредера з «Черепашок ніндзя». – Ходимо на навчання, роботу. Вечори проводимо в барах або дома з книгою. 

Тільки ввечері п’ятниці робимо особливу вечерю та запалюємо свічки. Так зустрічаємо шабат. А ввечері суботи зустрічаємо новий тиждень молитвою – настає Авдала. 

Кожна община сама обирає тематику Пуріма. Сьогодні тут – країни світу. Шредер, правда, не вписався. Але дуже хотів вигуляти цю кофту.

Ведучий оголошує конкурс на найкращий костюм. Треба представити свою країну та розказати два цікавих факти про євреїв, які в цій країні живуть. Японець, пара французів, хлопець в костюмі Капітана Америки.

Італію представляє хлопець та дівчина:

– В Італії була єврейська мафія, розповідає дівчина. – Конкурувала з італійською. Причому успішно.

Аман з цукру

Слава представляє Мексику. В общину його привів брат.

Спочатку ходив тільки на свята:

– Я тут близько року. Подобається атмосфера, збагачуюсь духовно. Ще тут дуже різні люди і тим цікаві. Я майбутній медик, у житті навколо тільки й розмов що про медицину. А тут, в общині можу спілкуватися з айтівцями, креаторами, спортсменами.

За конкурсом костюмів наступний — «правда-неправда». Ведучий називає факт про Пурім, і треба стати по ліву чи по праву руку від нього. 

Ми мігруємо залою, залежно від інтуїтивних здогадок. Факти маловідомі:

– В одній країні був звичай робити ляльку Амана з цукру та вішати у школі. Вчитель бив по ляльці, шматки цукру падали на підлогу. Діти підбирали їх та їли.

Пффф, піду я в сторону брехні…

– Овва, а це правда! – ведучий, здається, й сам здивований.

Час летить швидко, уже 22:30. Спільне фото.

Два прапори: ізраїльський та український. Горді євреї. Горді українці. Лишились тут, жити і працювати для України. Та не забувають, ким є по крові. Сьогодні вони святкують перемогу, яку здобули більше 2000 років тому. 

Допомагають і чекають на нову перемогу — українську. 

Більше про тематичні вечірки:

• Зі спалювання ляльки путіна на Печерську
• Зі збиром коштів на дрони у стилі Гаррі Поттера
• З конкурсом драг-квін у ЛГБТК+-клубі

Ольга Бродська

журналістка