![--39427](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/unnamed-file-1.png)
19 Березня, 2024
вечірнє місто
«Шоб він уже здох, трясця!» – як у нічному клубі спалили путіна. Репортаж
Автор: Ольга Бродська
Легкий дощ моросить на схилах Дніпра: Київ зустрічає Масницю водою.
Та в нічному клубі «Курені» на Печерську буде спекотно все одно. Сьогодні тут танцюватимуть й палитимуть опудало російського диктатора путіна, більше відомого, як «хуйло».
І я уже стою в черзі на вхід. Сьогодні він безплатний.
Дайте вже зажигалку, йо-майо
Вечір неділі, та людей багато: щасливчикам вдалося зайняти місця навколо майбутнього багаття. Воно на відкритому майданчику внизу під основною будівлею.
![Опудало путіна](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/431259689_402853295709260_3588935429955346657_n-1-scaled.jpg)
Зверху вниз на опудало бункерного дивляться інші відвідувачі. Кілька з них готові ловити перформанс на довгі об’єктиви камер. Кому не вистачило місця ні там, ні там, виглядають початок дійства на сходах.
![Люди стоять на сходах в "Куренях"](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/431161012_798021042195930_2562852292966267381_n-scaled.jpg)
Очікувала потусити серед зумерів, проте прийшло багато міленіалів. Один такий поряд зі мною сьорбає пиво, жаліється на погоду:
– Дайте вже зажигалку, йо-майо, дощ же падає!
![Натовп на Масницю у "Куренях"](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/431176380_373568272171344_859928112149151309_n-scaled.jpg)
– Ой водо-водограй, грай для нас грай, – відповідає йому піснею ді-джей. Мокрі куренівці сміються.
Протискуюсь ближче до епіцентру майбутніх подій. Переді мною танком прокладає шлях чоловік з трирічною дитиною на плечах. Хто сказав, що нічні клуби тільки для дорослих?
Спалювання хуйла єднає
Співробітник святої української інквізиції входить в коло з факелом: летс гет іт стартед!
Музика змінюється на славетну композицію, що єднає нас уже 10 років:
– Путін хуйло! Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла!
Опудало почало горіти з лівої ноги. Про дощ і забули: танцюємо, підспівуємо.
![Хлопець тримає стаканчик на Масниці у "Куренях"](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/431354649_940146370694576_1589521301309329259_n-scaled.jpg)
Максим прийшов сюди, завершуючи Масницю-кроулінг: йому цікаво, як цього року в столиці святкують:
– Спалювання хуйла єднає. Такі штуки потрібні. Пофіг на зиму, нашо її палити. У нас є кого.
![Багаття горить на Масницю у "Куренях"](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/431194469_1393372528235838_4102218523727367880_n-scaled.jpg)
Стає гаряче: спалахнуло сіно під опудалом. Кілька дівчат спробували зробити хоровод. Але далі спільної радості від процесу горіння єднання не пішло. Хтось активно пішов в танок, інші стали в чергу по млинці: цим вечором вони тут основна страва.
![Меню млинців на Масницю у "Куренях"](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/431304191_920055286584741_4307855089365012491_n-scaled.jpg)
Трохи далі від усіх пані у шкіряній куртці. Просить її не фотографувати:
– Чоловік не знає, що я тут. Він військовий і не розуміє святкувань під час війни. А я зайшла на вогник. Хочеться, знаєте, побути серед людей. Рідко буваю десь. Побачила афішу, приїхала. Танцювати не тягне, хоча раніше часто ходила в клуби…
А мені нравиться, як воно горить
Дівчина з неоновими дредами стоїть зовсім близько до вогню. Усміхається. З багаття вилітають гарячі іскри. Запах просочується у волосся та куртку, і можна уявити себе на літньому фесті десь під Алуштою. Здається, що й дощ став теплим. З присмаком моря.
– Шоб він уже здох, трясця! – дівчата, зриваючи голоси, піднімають тост поряд з колонкою.
![Дівчата на фоні багаття на Масницю у "Куренях"](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/431141465_290907497356858_7737655400773520320_n-scaled.jpg)
На них дивляться хлопці з абсолютно серйозними обличчями:
– Питаєте, як нам фаєр-шоу? – каже один з них. – Та нормально… Ладно, нам ніяк. Два роки вже… Палять одне чучєло, інше. Дротікі кидають в лобєшнік, голками протикають. А ракети летять і летять. Толку. Думав, хоч щось зараз відчую. Але ноль, зіро.
![Хлопець усміхається на Масницю у "Куренях"](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/431847207_1456095115267444_3535598389848942282_n-scaled.jpg)
– А мені нравиться, як воно горить, – підхоплює другий і перший втрачає серйозність. Старий жарт досі смішить.
Вечір заглиблюється в темряву, і багаття стає ще яскравішим.
![Дівчина в окулярах усміхається на Масницю у "Куренях"](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/433282602_426153363222266_3524690488294471177_n-scaled.jpg)
Його відблиски падають на обличчя Христини:
– В Києві дуже мало клубів з українською музикою, і я зараз кайфую. Ми ж живі, нам потрібно трохи радості. Шкода, що це спалювання – лише вистава. Та я вірю, що так наближаємо перемогу.
Люблю запах паленого м’яса
Її подруга Женя робить ковток чогось смачного з паперового стаканчика і, дивлячись мені у вічі, видає:
– Знаєте, що я люблю найбільше? Запах паленого м’яса. Не шашликів. Я лікарка. Часто бачу опіки. Тааак хочу понюхати горіле хуйло! Час настав його спалити насправді. Я готова. Бензин сама куплю, сірником чиркну.
![Дівчина у шкіряній куртці на Масницю у "Куренях"](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/431176380_1127431835120606_8755229616256681692_n-scaled.jpg)
Тліють останні вуглики опудала. Глядачі розбрідаються хто куди: по випивку, в приміщення, додому. Частина людей прийшла виключно на гаряче видовище і тепер спішить на вихід. Для постійних тусовщиків «Куренів» перформанс став приємним бонусом. Тепер вони йдуть продовжити вечір всередину клубу.
![Дівчина дивитися в небо на Масницю у "Куренях"](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/431148157_388090854157782_7680900680871386837_n-scaled.jpg)
Тут під стелею величезні ловці снів, дракони та свічки з «Гаррі Поттера»: щовихідних заклад робить тематичні вечірки. Схоже, деякі декорації потім продовжують жити своїм життям. До бару черга, на танцполі тісно. Про свято нагадує електронний вогонь на колоні і запах багаття, який ми принесли на собі.
![Нічний клуб "Курені" всередині](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/431321666_725318496102625_1966035318294549029_n-scaled.jpg)
Я закриваю очі і занурююсь у музику. Фіксуюся в часі. Колись я уявляла нашу перемогу дуже щасливим днем, коли ми вибіжимо на вулиці та будемо святкувати. Зараз мені мружиться цей день таким, як сьогодні.
![Журналістка Ольга Бродська на Масницю у "Куренях"](https://vechir.media/wp-content/uploads/2024/03/431112719_7797649970247558_2908708329221904521_n-scaled.jpg)
Ми зберемося разом. Подивимося, як згорить війна. Частина поспішить додому обіймати своїх. Інша – лишиться в черзі на бар. Хтось заплаче. Хтось засміється. А я буду дівчиною з неоновими дредами. Стоятиму занадто близько до багаття. Мовчки вдихатиму вогонь. І усміхатимусь.
Більше про київські вечори:
- Поетичні дуелі під вино
- Тренінг з домедичної допомоги
- Чоловічий конкурс краси в ЛГБТК+-клубі
![Ольга Бродська](https://vechir.media/wp-content/uploads/2023/04/f79937dc-ff03-4a91-93fc-756e660e384c.jpeg)