--39427

19 Березня, 2024

вечірнє місто

«Шоб він уже здох, трясця!» – як у нічному клубі спалили путіна. Репортаж

Легкий дощ моросить на схилах Дніпра: Київ зустрічає Масницю водою. 

Та в нічному клубі «Курені» на Печерську буде спекотно все одно. Сьогодні тут танцюватимуть й палитимуть опудало російського диктатора путіна, більше відомого, як «хуйло». 

І я уже стою в черзі на вхід. Сьогодні він безплатний. 

Дайте вже зажигалку, йо-майо

Вечір неділі, та людей багато: щасливчикам вдалося зайняти місця навколо майбутнього багаття. Воно на відкритому майданчику внизу під основною будівлею.

Опудало путіна

Зверху вниз на опудало бункерного дивляться інші відвідувачі. Кілька з них готові ловити перформанс на довгі об’єктиви камер. Кому не вистачило місця ні там, ні там, виглядають початок дійства на сходах. 

Люди стоять на сходах в "Куренях"

Очікувала потусити серед зумерів, проте прийшло багато міленіалів. Один такий поряд зі мною сьорбає пиво, жаліється на погоду:

– Дайте вже зажигалку, йо-майо, дощ же падає!

Натовп на Масницю у "Куренях"

– Ой водо-водограй, грай для нас грай, – відповідає йому піснею ді-джей. Мокрі куренівці сміються.

Протискуюсь ближче до епіцентру майбутніх подій. Переді мною танком прокладає шлях чоловік з трирічною дитиною на плечах. Хто сказав, що нічні клуби тільки для дорослих?

Спалювання хуйла єднає

Співробітник святої української інквізиції входить в коло з факелом: летс гет іт стартед! 

Музика змінюється на славетну композицію, що єднає нас уже 10 років:

– Путін хуйло! Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла!

Опудало почало горіти з лівої ноги. Про дощ і забули: танцюємо, підспівуємо.

Хлопець тримає стаканчик на Масниці у "Куренях"

Максим прийшов сюди, завершуючи Масницю-кроулінг: йому цікаво, як цього року в столиці святкують: 

– Спалювання хуйла єднає. Такі штуки потрібні. Пофіг на зиму, нашо її палити. У нас є кого. 

Багаття горить на Масницю у "Куренях"

Стає гаряче: спалахнуло сіно під опудалом. Кілька дівчат спробували зробити хоровод. Але далі спільної радості від процесу горіння єднання не пішло. Хтось активно пішов в танок, інші стали в чергу по млинці: цим вечором вони тут основна страва.

Меню млинців на Масницю у "Куренях"

Трохи далі від усіх пані у шкіряній куртці. Просить її не фотографувати:

– Чоловік не знає, що я тут. Він військовий і не розуміє святкувань під час війни. А я зайшла на вогник. Хочеться, знаєте, побути серед людей. Рідко буваю десь. Побачила афішу, приїхала. Танцювати не тягне, хоча раніше часто ходила в клуби…

А мені нравиться, як воно горить

Дівчина з неоновими дредами стоїть зовсім близько до вогню. Усміхається. З багаття вилітають гарячі іскри. Запах просочується у волосся та куртку, і можна уявити себе на літньому фесті десь під Алуштою. Здається, що й дощ став теплим. З присмаком моря.

Шоб він уже здох, трясця! – дівчата, зриваючи голоси, піднімають тост поряд з колонкою. 

Дівчата на фоні багаття на Масницю у "Куренях"

На них дивляться хлопці з абсолютно серйозними обличчями:

– Питаєте, як нам фаєр-шоу? – каже один з них. – Та нормально… Ладно, нам ніяк. Два роки вже… Палять одне чучєло, інше. Дротікі кидають в лобєшнік, голками протикають. А ракети летять і летять. Толку. Думав, хоч щось зараз відчую. Але ноль, зіро. 

Хлопець усміхається на Масницю у "Куренях"

– А мені нравиться, як воно горить, – підхоплює другий і перший втрачає серйозність. Старий жарт досі смішить.

Вечір заглиблюється в темряву, і багаття стає ще яскравішим.

Дівчина в окулярах усміхається на Масницю у "Куренях"

Його відблиски падають на обличчя Христини:

В Києві дуже мало клубів з українською музикою, і я зараз кайфую. Ми ж живі, нам потрібно трохи радості. Шкода, що це спалювання – лише вистава. Та я вірю, що так наближаємо перемогу. 

Люблю запах паленого м’яса

Її подруга Женя робить ковток чогось смачного з паперового стаканчика і, дивлячись мені у вічі, видає:

– Знаєте, що я люблю найбільше? Запах паленого м’яса. Не шашликів. Я лікарка. Часто бачу опіки. Тааак хочу понюхати горіле хуйло! Час настав його спалити насправді. Я готова. Бензин сама куплю, сірником чиркну. 

Дівчина у шкіряній куртці на Масницю у "Куренях"

Тліють останні вуглики опудала. Глядачі розбрідаються хто куди: по випивку, в приміщення, додому. Частина людей прийшла виключно на гаряче видовище і тепер спішить на вихід. Для постійних тусовщиків «Куренів» перформанс став приємним бонусом. Тепер вони йдуть продовжити вечір всередину клубу. 

Дівчина дивитися в небо на Масницю у "Куренях"

Тут під стелею величезні ловці снів, дракони та свічки з «Гаррі Поттера»: щовихідних заклад робить тематичні вечірки. Схоже, деякі декорації потім продовжують жити своїм життям. До бару черга, на танцполі тісно. Про свято нагадує електронний вогонь на колоні і запах багаття, який ми принесли на собі. 

Нічний клуб "Курені" всередині

Я закриваю очі і занурююсь у музику. Фіксуюся в часі. Колись я уявляла нашу перемогу дуже щасливим днем, коли ми вибіжимо на вулиці та будемо святкувати. Зараз мені мружиться цей день таким, як сьогодні.

Журналістка Ольга Бродська на Масницю у "Куренях"

Ми зберемося разом. Подивимося, як згорить війна. Частина поспішить додому обіймати своїх. Інша – лишиться в черзі на бар. Хтось заплаче. Хтось засміється. А я буду дівчиною з неоновими дредами. Стоятиму занадто близько до багаття. Мовчки вдихатиму вогонь. І усміхатимусь.

Більше про київські вечори:

Ольга Бродська

Ольга Бродська

журналістка

читати наступне

Ось про що ми пишемо в інших рубриках

«Дюна», «Сенна» й «Наші Океани»: вечірники вибирають і коментують 7 серіалів листопада

«Самотні вечори були “ворогом”. Зробив їх своїм “другом”»: Віталій Дейнега про досвід психотерапії й роботу над собою

«Плануємо секс і це так круто!»: чи можна підвищити лібідо — пояснює сексологиня