«Бачать» вухами та зимують у холодильниках: як проводять вечори українські кажани

Найвечірніші істоти після журналістів Вечір.Медіа — це кажани. Власне, ми з ними одночасно виходимо на полювання: з настанням сутінок. 

Рукокрилі полюють на комах. А ми на унікальний контент для вас.

У цьому матеріалі симбіоз: вечірниця Оля Бродська вполювала інтерв’ю про кажанів. 

Як живуть ці таємничі ссавці, що їдять та чому їх не цікавить ваша кров, розповіла співзасновниця Українського центру реабілітації рукокрилих, кандидатка біологічних наук Альона Прилуцька.

Кажани на балконі

— Вони милі та унікальні, — з теплотою каже Альона. Мають багато цікавинок. Досліджую кажанів понад 15 років, але вони все ще залишаються найменш вивченими ссавцями в Україні.

На території країни живе 28 видів кажанів, але назвати навіть приблизну кількість особин складно.

До речі, руда вечірниця — найпоширеніший вид.

Світлина: Альона Прилуцька

Кажани — соціальні тварини та живуть колоніями. Одна така колонія налічує до тисячі рукокрилих. І всі вони можуть жити… у вашому балконі:

— Природний дім кажанів — печери. Зі знищенням природних екосистем та розвитком міст вони почали шукати собі сховки, схожі на природній дім. Шпарини, щілини під віконними відкосами, простір під дахами. Часто «домом» стає щілина в обшивці балкону.

Світлина: Альона Прилуцька

Там колонія зимує — впадає у глибокий сон, який ми називаємо гібернацією. Серцебиття та дихання дуже повільні, температура тіла низька.

І от людина хоче зробити на балконі ремонт, знімає обшивку, а там вони — кажани сплять!

Багато сумних випадків… Тому ми просимо не робити взимку ремонт, а якщо знайшли кажанів, то дзвоніть нам — проконсультуємо, як діяти.

Мала такий дзвінок від пані з Вінниці. Думала, буде скаржитись, а я переконуватиму її не чіпати тварин. А вона подивилась сюжет про кажанів і розпитувала — як їм допомогти, чи не замерзнуть вони у неї на балконі.

Сон в холодильнику

Якщо сховок кажанів зруйнований і кажани прокидаються, то знавці збирають їх та передають до центру реабілітації. Альона з колегами-біологами створила та розвиває його у Харкові.

В інших містах України теж є партнери центру та окремі волонтери, що рятують рукокрилих на місцях. Ба більше: кожен охочий може стати допомогти взяти до себе кажана на зимівлю:

— Перед сплячкою кажан від’їдається й нарощує собі жирок. Якщо серед зими його розбудити, наприклад, коли балкон ремонтують, то жир швидко «згорає».

Світлина: Альона Прилуцька

Щоб знову заснути, кажану треба добре попити та поїсти. Алгоритм дій такий: кажан, якого розбудили їде до нас. Десь тиждень чи більше, залежно від стану, ми частуємо його комахами, а потім він засинає.

Сплять маленькі бетмени у… холодильниках:

По кілька особин ми поміщаємо у тканинні торбинки та підвішуємо у холодильниках.

Світлина: Альона Прилуцька

Навесні випускаємо у дику природу. Це велика подія — «Урочистий випуск врятованих кажанів». Кличемо охочих побачити їх на власні очі та довіряємо відпустити. 

«Bat-Collider»

— Часто питають: «Можна я лишу його собі?» На жаль, це неможливо.

Кажани абсолютно дикі та не приручаються. Так, тварина звикає, що його годує з рук людина. Але це дуже маленький ссавець: він боїться та захищається. Сам не нападе, але може вкусити, якщо відчує небезпеку.

Тому ми всі працюємо у рукавичках з ними. Про всяк випадок.

Світлина: Альона Прилуцька

Зимувати у холодильниках реабілітаційного центру може п’ять-шість тисяч особин. Більшість з них повертається на волю, та є й постійні мешканці:

— Крила кажанів після переломів рідко зростаються, тому такі тварини залишаються у нас.

Зара у нас живе постійно приблизно 150 кажанів. Вони спілкуються між собою та інколи народжують дитинчат.

Малеча виростає і продовжує життя поза цими стінами. Ми готуємо їх до самостійного життя у «Bat-Collider». Це круглий вольєр завдовжки близько 62,8 м та шириною 2 на 2 м. Там вони вчаться літати.

Кажани «бачать» вухами

Самиця кажана народжує одного-двох малюків на рік. На відміну від птахів, кажани не візуальні істоти: привабити самицю красою не вийде.

Зір рукокрилих погано розвинений: орієнтуються у просторі кажани за допомогою ехолокації.

Світлина: Альона Прилуцька

Тому «бачать» вони, скоріше, вухами. А деякі види вухами обирають пару: 

Також кажани обирають одне одного за запахом. Вони не моногамні: самиця може мати кілька партнерів.

Світлина: Альона Прилуцька

Шлюбний сезон рукокрилих припадає на осінь. Влітку вони переважно живуть у лісах, а на зимівлю мігрують до урбаністичних «скель» й далі на південний захід у печери:

— Після спарювання самка може утримувати статеві клітини у статевих шляхах до весни. Навесні кажани прокидаються та швидко летять у місця, де багато корму.

Світлина: Альона Прилуцька

Самки формують жіночу спільноту: гуртом виношують малят, народжують та виховують. Росте дитинча 1-1,5 місяці, недовго.

За цей період вони стають розміром з дорослу особину і починають відгодовуватися для зимівлі. А що самці? Живуть літо кайфовим холостяцьким життям.

Що робити, якщо кажан залетів у кімнату

Іноді в теплу пору кажан в погоні за вечерею опиняється у вас дома:

— Думаєте, хоче у вас оселитися? Десь у шпарині балкона — так, можливо. Але сама квартира його не цікавить. Ба більше: він звик або до відкритого простору природи, або до великих печер. А кімната його дезорієнтує і не дуже подобається.

Тому треба допомогти йому вилетіти.

Світлина: Альона Прилуцька

Відкрити вікно та чекати.

Головне не злякати, щоб він не сховався. Не знаєте, як краще зробити — телефонуйте нам до Українського центру реабілітації рукокрилих: +38 066 305 98 95. 

Світлина: Альона Прилуцька

Наприкінці літа проходить щорічна просвітницька подія — Міжнародна ніч кажанів. У цей період Альона та її колеги розповідають усім охочим про рукокрилих:

— Хочу, щоб якомога більше людей знали, що кажани не несуть небезпеки, — з сумом каже Альона. — Так, це нічні тварини, а ми боїмося всього, що пов’язано з ніччю.

Проте кажани регулюють чисельність комах, яких їдять у великих кількостях. Знищують шкідників, що їдять наш врожай.

Світлина: Альона Прилуцька

Рукокрилі приносять нам багато користі. На наших заходах, крім лекцій, різноманітні активності — від складання пазлів з кажанами до переодягання у ростові костюми кажанів. Також ми приносимо живого кажанчика, якого дозволяємо погладити. Людина бачить наскільки він маленький та милий.

І перестає боятися.

Альона розвінчує міти про кажанів:

1. Міт перший: кажан «мріє» вчепитися вам в волосся
   
   — Та ну! Ви і ваше волосся йому геть не цікаві. У польоті за комахою кажан може пролетіти дуже близько від вас, але йому за іншою адресою.
   
2. Міт другий: Кажани летять на білий колір
   
   — Чомусь думають, що кажана може цікавити ваша біла футболка чи простирадло в кімнаті. Ймовірніше, що там сидить комаха і кажан летить по свою «вечерю».
   
3. Міт третій: кажани — вампіри
   
   — У світі 1440 видів кажанів. Серед них тільки три види харчується кров’ю. Вони кусають переважно копитних: трохи поссуть кров та тікають. Як комарі. Ми ж не боїмося комарів?

Більше про вечори тварин та птахів:

Ольга Бродська

журналістка