Психічне здоров’я вам подякує: куди піти в 2024 році, щоб і відпочити, і відновитися

Люди, які не відпочивають, шкодять усім. Собі, дітям, іншим рідним і близьким, роботі.

Втома призводить до втрати пам’яті, поступлення емоцій, браку зосередженості, частіших непорозумінь і сповільненого мислення.

Еммм. Не треба нам такого, еге ж?

Натомість гляньте сюди: доведено, що періоди дозвілля допомагають нам приймати кращі рішення, знижують ймовірність депресії, поліпшують пам’ять і запобігають застудам.

Про це все розповідає книга «Мистецтво відпочинку» Клавдії Гаммонд.

Ми не будемо переповідати вам всю книгу. Ці аргументи наводимо, аби ви не забували дбати про себе. Адже кожному з нас зокрема та Україні загалом потрібні люди, здатні ухвалювати адекватні рішення та не перегризтися між собою. Як мінімум. 

А для цього треба відпочивати. Тому «Вечір» на основі перевіреного досвіду нашої репортерки Олі Бродської радить 5 активностей, які допоможуть психологічно розвантажитися, а десь – краще пізнати себе та свої можливості. Те, що обов’язково слід спробувати вечорами у 2024 році ⭐️

1. Сходити на виставу плейбек-театру

Плейбек-театр не має сценарію. Актори грають і рефлексують на те, що розповіли їм глядачі.

Ведучий запитує глядачку чи глядача шось, йому відповідають, і актори на сцені оживають, показуючи ситуацію.

Тут немає професійних психологів. Та іноді для розуміння, як жити далі, потрібно подивитися на ситуацію збоку. Це і є місією плейбеку. 

Наприклад, із залу говорить волонтерка. Робить збори. Та донатять все менше. Їй болить, що не може через це допомогти ЗСУ. Не розуміє, як заохотити. І чому інші не розуміють, що армія нині – пріоритет.

Акторки беруть по стільцю. Тепер кожна з них – людина. Акторка Галка – оповідачка. Вона швидко говорить про запити і закупи, тормошить інших, бігає між ними.

Дарина – та, хто дуже втомився. Працює на двох роботах, а грошей більше не стає. Нема сил навіть репостнути сторіз про збір на дрон.

Слава – та, хто донатить. Але сьогодні її гроші йдуть не оповідачці, а на інший збір.

А Ната – це хлопець. Він не донатить. Він відкладає гроші, бо його можуть призвати у будь-який момент. І хто купить тоді дрон йому?

Акторки завершують історію і шикуються в ряд перед оповідачкою. Пильно дивляться їй в очі. 

– Дякую, – каже вона їм пошепки.

Більше про атмосферу плейбеку, що це і хто там грає – читайте в репортажі.

2. Сходити на тренінг із заплющеними очима

Ні, не жартуємо. Так, багатьом вони допомагають.

«Вечір» був на «Практиках із заплющеними очима» від практикуючого психолога.

Впродовж трьох годин учасники мають на очах маски. І пізнають все навколо через голос і дотики: до предметів, поверхонь, один до одного.

Як це працює? Наприклад, психолог каже взяти за руку людину поряд і розказати про себе. Спочатку свої позитивні риси, а потім негативні.

«Моя співрозмовниця починає говорити. Я усміхаюсь та іноді киваю і… Раптом розумію, що це безглуздо. І що зараз я можу ніяк не підтримувати розмову. Мене не бачать!

Як тільки перестала думати про власну міміку – відчула людину. Як тремтить її голос. Яка вона сильна, і як багато проблем їй доводиться вирішувати самій», – розповідає наша репортерка Оля Бродська враження від тренінгу в репортажі. 

Люди виконують завдання за завданням. Всі вони про чесність, стосунки і сприйняття себе і світу. 

«Часом ми думаємо, що нерішучі. Проте заплющуємо очі і йдемо впевнено досліджувати світ. Чи думаємо: ми зверхні. А тут нам кажуть, що ми дружелюбні. У дорослому житті нам не вистачає сміливості довіряти. З заплющеними очима це набагато легше. Виявляється, що світ не ворожий. І можна бути щасливим», – пояснює суть свого тренінгу психолог Павло.

Наступні такі тренінги – 19 та 21 січня.

3. Піти побити посуд у спеціальній кімнаті

Випустити пару наша Оля Бродська сходила зі своїм чоловіком на 9-ту річницю весілля в антистресово-розважальний центр «Шандарашка».

Концепт простий і розроблений психологинею: купуєте бажаний пакет посуду – і гепаєте ним об стіну, розбиваєте і знімаєте стрес.

40% клієнтів – це пари. Хоча приходять і друзі, і колеги, і поодинці.

Закриваєте зсередини двері, обираєте музику – і вперед. Кричати можна. Матюкатись – теж.

У кімнаті також є маркери, ними можна на посуді писати те, чого хочете позбутися – і розбивати це об стіну.

Які висновки Олі? «Я була скептичною щодо «Шандарашки». Проте мені вдалося трохи пропрацювати наші проблеми та випустити своїх внутрішніх драконів».

4. Спробувати рольову фентезійну гру «Dungeons & Dragons»

«Dungeons & Dragons» українською – «Підземелля і Дракони». 

Гру розробили американці, які поєднали новий фентезійний світ з кубиками, фігурками і відкритим сюжетом. І бум! Гра затягує людей по всьому світу.

Її люблять діти і дорослі, затяті геймери і ті, хто взагалі не грає у комп’ютерні чи настільні ігри. 

Кожен має свого персонажа, сюжет відкритий, а сенс гри –  у перемозі всієї команди, тож незнайомці швидко переходять на «ти» і вчаться взаємодіяти.

Ви рухаєтеся картою, кидаєте кубики, ухвалюєте рішення.

Часто команда новачків збирається і йде по грі далі. Грати можна роками. Найдовша гра тривала 40 років.

Враження Олі Бродської: «Не хочу йти. Вперше за півтора роки я переключилась і забула про все на світі. Що спільного між гравцями? Внутрішня потреба зануритися у віртуальний простір, де можна зробити те, чого не можна у житті. А що саме – спалити таверну чи лікувати нещасних людей, це уже кожному своє. У цієї гри є потенціал для різних стосунків між різними людьми».

«DnD – це історія, яку всі учасники розказують одночасно. Були епізоди, які повністю створили учасники, я сидів і мовчав. Це було прекрасно», – розповідає ведучий гри Назар. 

Гравці проживають різні емоції за столом, вони сміються, кричать, тупають ногами, плачуть – тут буває різне. А потім підходять до Назара і дякують. Кажуть, що їм цього не вистачало.

Репортаж, аби відчути краще, що це таке, тут.

5. Сходити за новими відчуттями в БДСМ-бар

БДСМ у 21 столітті – це не про тортури. Тому домінатори вміють шльопати без болю, а хіміки винайшли віск, що плавиться за температури 40 градусів. 

Тож БДСМ-сесія лишається видовищною, але замість болю – лише цікаві тілесні відчуття, які передала в репортажі з «BiBar» Оля Бродська.

«Як виникла ідея закладу? Був ковід, 20-й рік. Всі замкнені, злі, висока напруженість у суспільстві. Я задався питанням: чи існує шлях проявляти агресію легально та без руйнувань? І відкрив для себе БДСМ, – розповідає Мілорд, а в звичайному житті – Олег. – Тут ми у безпечній атмосфері вивільняємо накопичену енергію через тіло та рольові ігри».

У житті ми постійно маємо приймати складні рішення, відповідати за сім’ю та бізнес, контролювати себе та інших.

А в БДСМ-і ти можеш на якийсь час дати іншому владу над собою. Або навпаки. Чи взагалі стати котиком та випасти зі світу людей. 

Ірина Андрейців

шеф-редакторка “Вечора”