«Наказую, контролюю, заохочую свого раба»: як проводить вечори власниця фетиш-магазину і доміна пані Іскра

Пані Іскра – для своїх сабмісивів. Каріна – для друзів. Їй 30 років, працювала журналісткою, у лютому 2022 року добровільно стала на захист України.

А у 2023 році здійснила мрію – відкрила магазин F Shop з фетишним одягом та аксесуарами на Подолі.

У БДСМ-культурі має роль Soft Dom – доміни, яка опікується своїм «рабом» як матуся. А ввечері вона грає у комп’ютерні ігри під какао з зефірками та тіскає двох кицьок.

Вона розповіла «Вечору», як проходять її сесії з сабмісивами, які головні фетиші українців і чому БДСМ – це не завжди секс. Далі – її пряма мова.

Як це, у вас немає презервативів?

Вторгнення росії й служба в аеророзвідці у добробаті дала чітке усвідомлення – кожен мій день в цих умовах може стати останнім.

Зрозуміла, що було б прикро провести ці дні й вечори не так, як я хотіла. Прикро не займатись тим, чим хочеться.

Я активна людина, завжди подобалось переодягатися, епатувати яскравим одягом.

В якийсь момент мій гардероб зайняв окрему велику кімнату. Коли заходили друзі, це магічно закінчувалось приміркою. Кайфувала, коли вдавалося розкривати людей через образи, трансформувати їх.

Коли сама шукала одяг собі для БДСМ-вечірок, не знайшла зручного магазину, де було б все – одяг, аксесуари, девайси. Подумала: «Це, мабуть, не тільки моя проблема, треба створити свій магазин».

Зібрала яскравий одяг під свій смак. Не обов’язково БДСМ-тематики. Наприклад, найдорожча річ – … дощовик від українського бренду #iCoat. Він яскравий і можна одягнути на рейв-вечірку.

Є ексклюзивні девайси, як-от флогер від майстра. Він з ремінної якісної шкіри, ручка з рідкісної породи дерева. Прикрашений ювелірним литтям, яке більше не повториться. Ціна $500, але не продаю його. Це зразок фетишної речі, яка підкреслить статус Доміни чи Домінанта.

Є речі з AliExpress, не соромлюсь, кажу прямо. Людина сама обирає – фабрична якість на кілька носок, або ручна робота, яка прослужить довго.

Іноді люди шукають у мене змазки, презервативи й дивуються, коли не знаходять: «Як це, немає?! Як це, ви не секс-шоп!?». Ми фетишний магазин – це інше, про розкриття людини.

Цей проєкт починався як хобі. Не хочу засмучуватись, аналізуючи вкладення. По відчуттю це вже близько $6000. Про окупність мова не йде, рік для такого бізнесу – ніщо.

Ви перевернули моє сексуальне життя!

Якось мене попросила про зустріч покупчиня. Зустрічаємося, а вона мені дарує велику коробку цукерок і каже: «Я вам так вдячна, ви перевернули моє сексуальне життя!».

Підібрала їй портупею на стегна і портупею-ліф, які яскраво виликскували, ніби металеві. Це так підкреслило її світлий колір очей, контрастувало з її темним волоссям – вийшло сексуально, яскраво, чуттєво.

Запам’ятався образ Барбі, які підібрала дівчині – рожева вінілова сукня, накидка болеро з пір’ячком, височенні підбори. Неначе вона ось-ось вийшла зі свого Барбі-будиночка.

Фетиш – це збудження від певного предмета або ознаки. І це не обов’язково пов’язано з роллю домінанта чи сабмісива з бдсм-культури.

Скажімо, людині подобається щось блискуче і вона шукає це у речах з латексу, шкіри, металу.

Всі хочуть щось шкіряне. Шкіряні маски котиків чи песиків з вушками, маска Бетмена, портупеї тощо.

Взуття на підборах – must have для вечірок. І це відрізняє українців від інших. Приміром, на вечірках в інших країнах Європи не так багато уваги приділяють зовнішності.

У нас є на першому місці – привабливість, сексуальність. Українці й в навчанні різних бдсм-практик… «роботящі» і завзяті. Помітила, якщо вже беруться, то відточують до ідеалу, щоб все було правильно, якісно.

Нежданим для мене став успіх панчіх з… подушечками котячих лапок. Лапки з силікону і тактильно геть такі як в котиків.

Вони няшні, милі і трошки інфантильні – одягаєш і стає котиком, який лежить на дивані і його треба гладити. Суворі грізні дядьки тануть, всміхаються, коли їх бачать і торкаються.

Є у мене корони. Маленька, щоб відчувати себе принцесою, про яку дбають і носять на руках. Великі, щоб почуватися королевою, перед якою стають на коліна і цілують руки.

Коли працюю з людьми, не цікавлюсь їхньою роботою, статками, колом спілкування – це конфіденційні сфери. До мене прийшли гратись, я люблю гратись – ми граємося для спільного задоволення.

Сабмісивів готував на вечерю лазанью

У культурі БДСМ – я Soft Dom. Це не про шмагання, тортури і приниження, а про м’яку домінацію.

Піклуюсь про своїх сабмісивів, як матуся. Щоб їм було безпечно, спокійно, щоб їхні потреби були закриті. Так, є місце дисципліні, правилам, але все це із турботою про нижнього.

Сесія може тривати цілий день.

Якщо у нього запит на служіння, наказую йому найдрібнішою щіточкою чистити підлогу. Якщо він прагне приниження — наказую зайнятись вбиральнею. А я приходжу і перевіряю його роботу: «Ну ж бо, ретельніше! Старайся краще для своєї хазяйки».

Якщо є запит, то прискіпуюсь до нього. Можу й нікчемою назвати. Але це не обов’язково і не всім потрібно.

Вчився робити тісто, розкочувати його, соус готувати. Подав мені цю страву на вечерю. Кривенько, але вийшло. Обоє отримали задоволення від процесу.

Буває, що сабмісивів прагне служіння і фемінізації. Тоді ставлю його на високі підбори. Щоб відчув всю суть «жіночності», весь біль.

Улюблена техніка — вакс-плей, гра з гарячим воском. Це зона sensual play, гри з відчуттями, з гарячим і холодним, гострим, з обмеженням руху.

Гроші можуть бути інструментом – оплатити студію, де граємо, купити девайси, але не як платня. Є велика різниця, коли сесія відбувається на умовах спільного бажання, а коли це комерційні умови.

Якщо це комерція, то це великий тиск на тебе. Не ти вже контролюєш процес, а людина, яка платить – вся схема ламається. Вся «магія» домінування й підкорення зникає.

Якось до нас у бар випадково зайшов чоловік, взяв коктейль і побачив мене в образі. По очах бачу, що він вперше у житті бачить таке, йому і страшно і цікаво. Неначе розумів, що це єдиний його шанс проявитись.

Поманила до себе на килимок біля столика. Він прийшов, дала води, щоб зняв стрес, заспокоївся. Поклав голову на коліна, я його 15 хв гладила і казала: «Ти молодець, все добре, все нормально».

Іноді до нас приходять люди й у них розривається шаблон – милі ввічливі добряки, у худі й світерочках. Які тебе і пальцем тебе не рушать, якщо не хочеш цього.

Зараз захоплюватись російським БДСМ, шукати там інформацію – лютий крінж.

Ми пішли набагато вперед, а там все ніби зупинилось у минулому. З підручними засобами, на кшталт токсичної будівельної плівки для знерухомлення, з надмірною жорстокістю.

Ввечері граю у комп’ютерні ігри, п’ю какаошку з зефірками

Ми з хлопцем поліамори, фізичний контакт з іншими людьми для нас не проблема. Головне, що це було безпечно і проговорювалось, не було секретів, приводів для ревнощів.

Мені подобається знати, що ми тримаємось одне одного не тому, що дали обіцянки, або через примус – нам кайфово разом. У нас «ванільні стосунки», тобто вони звичайні, в них немає БДСМ.

Ввечері п’ємо какаошку із зефірками. Граємо у комп’ютерну гру Baldur’s Gate, це гра у всесвіті Dungeons & Dragons.

Ми її нарешті дочекались, це вже понад 260 ігрових годин – в них і недоспані ночі, і недоїдені сніданки.

Заліпаю у TikTok — подобається освітній блог про секс від психологині «У трусах» та іронічні скетчі про секс від «Апельсин Виделка».

Вечорами мотивує захоплення, яке бачу у людей, які відкривають для себе БДСМ – о, значить це комусь треба, значить, є інтерес і я роблю все правильно.

Перед сном є шкідлива звичка – думками повертаюсь у реальне життя. Думаю про те, що за вікном війна, чи вистачить мені грошей на карті. Тривожусь.

Заспокоюють мене мої дві кицьки – Зефірка та Астрід. Вони мене зустрічають, я про них піклуюсь, вмощуюсь з ними під теплий коцик. Під їхнє муркотіння стає легше.

Люблю чайну культуру і влаштовую собі чайну церемонію. Водичка ллється, пара парує, чай гарячий – це «заземляє». Маю колекцію вінтажних японських кімоно.

На вечерю зараз здебільшого замовляю їжу через зайнятість. Я невибаглива, беру щось у «Пузатій хаті». Коли хочеться посмакувати чимось особливим, йду у «Завертайло» на Подолі.

Гуляю ввечері на Подолі – навіть не через історію й архітектуру району, а через людей. Тут вони яскраві, відкриті, не бояться бути собою.

Якось зробила мамі подарунок – купила нам квитки на винний фестиваль на Закарпатті. І цей вечір у поїзді, з чашкою чаю, з дзеленчанням ложки у чашці, горами й лісами за вікном – був чарівним. Це була пригода і трепетне очікування нового.

Ввечері я ніколи не залишаюсь сама.

Найкращий вечір у житті – це вечір із коханою людиною.

Головне фото: Анастасія Скоробогатова

Вам також може бути цікаво:

• Коли є недомовки: 5 книг про секс, які не соромно подарувати своїй парі
• Журналіст «Вечора» сходив на майстер-клас з пікапу в Києві – і у нього зламався крінжометр. Репортаж
• Наш секс поламався: де шукати причини і як повернути вогонь у ліжку

Артем Кузьменчук

головред «Вечора»